Марина Цвєтаєва в американських перекладах

Вісник Ленінградського державного універсіттета імені А. С. Пушкіна Науковий журнал № 5 (19) серія філологія, Санкт-Петербург, 2008
Журнал входить до переліку провідних рецензованих наукових журналів і видань, рекомендованих ВАК РФ для публікації результатів докторських досліджень
Свідоцтво про реєстрацію: ПІ № ФС77-23714
Марина Цвєтаєва в американських перекладах Мері Джейн Уайт 1988 г. (Miles devoted to Anna Akhmatova) (стор. 180-190)
The greatest poet in the twentieth century
was a woman. (І. Бродський)
Двадцять років тому, в 1988 році, в США у видавництві Holy Cow! Press за підтримки The National Endowment for Arts in Washington, DC вийшла книга під назвою STARRY SKY to STARRY SKY (буквально Зоряне небо Зоряному неба). Видання містило поеми Мері Джейн Уайт і виконані нею переклади на англійську мову 2-х циклів віршів Марини Іванівни Цвєтаєвої «MILES», присвячені Анні Ахматовій.

Статистичний аналіз перекладів Марини Цвєтаєвої показав, що американської поетесі були відомі твори Марини Іванівни періоду 1917-1920 років, які в російських популярних виданнях представлені недостатньо, за винятком чотирьох віршів від 7 лютого 1917 року, 23 травня 1920 року і двох чотиривіршів, написаних Цвєтаєвої 14 серпня 1918 року. Крім того, виявилося, що ранні проізведенія1916 року, представлені в російських виданнях, американці не були відомі.
Склавши всі опубліковані вірші Цвєтаєвої, присвячені Анні Ахматовій, ми отримали цифру 56. Пік інтересу Марини до Ахматової припадає на 1916 і 1918 роки, менш - на 1917 і 1920. У 1919 році Марина присвятила Ганні всього два вірші. Анна Ахматова лише в 1940 році помітила Марину і відгукнулася пізнім віршем, названим в американському перекладі "A late reply". Мері Джейн Уайт в 1978 році, будучи анонімним членом делегації від Iowa City, мала можливість поставити кілька запитань про Анну Ахматову Йосипу Бродському, який зазначив її скромність при порівнянні з Пушкіним і Цвєтаєвої - «She used to say that In comparison with [Pushkin] and Tsvetaeva I am just a little cow. I am a cow, 'that's what she used to say. "Рекомендуючи російську поезію для читання американцям, Йосип Бродський тоді ж в першу чергу назвав імена Ахматової, Мандельштама та Цвєтаєвої, додавши при цьому, що найбільшим поетом 20-го століття була жінка. І це була Марина Цвєтаєва! - Well, if you are talking about the twentieth century, I'll give you a list of poets. Akhmatova, Mandelstam, Tsvetaeva (and she is the greatest one, in my view. The greatest poet in the twentieth century was a woman).
За свідченням самої Мері Джейн Уайт, переклади зроблені нею на основі російськомовного американського п'ятитомного видання під редакцією Олександра Сумеркіной (The translations are made under license from Russica Publishers, Inc., 799 Broadway, New York, NY, from their five-volume Russian lan¬ guage edition of Tsvetaeva's work, edited by Alexander Sumerkin.). При складанні біографії поетеси і коментарів Мері Джейн Уайт використовувала англомовні видання Симона Карлінський, мемуари дочки Марини Цвєтаєвої Аріадни, листи та літературні огляди (Simon Karlinsky, Marina Tsvetaeva, The Woman, Her World, and Her Poetry (Cambridge: Cambridge University Press, 1985) , p. 72., Ariadna Efron, Stranizi Zosponianii ( «Strange Memories»), in Lev, 1979, p. 107., Letter to George Ivask., Joseph Brodsky, «Questions and Answers after Brodsky's Reading, 21 February 1978,» Iowa Review 9 (4): 4-5.) перекладачка було відомо, що Цвєтаєва завершила рукопис своїх віршів циклу, присвяченого Ахматової, в грудні 1920 року і опублікувала її в двох московських изда пах 1921 і 1922 року. (In December of 1920 she com¬pleted the manuscript translated here, which was published then in Moscow in two editions, one in 1921 the second in 1922). Як вважає автор і перекладачка, саме ці публікації послужили початком довгої дружби Цвєтаєвої з Борисом Пастернаком, який писав Марині в 1922 році після її від'їзду з Москви до Берліна наступні рядки (в перекладі на англійську мову): «Dear Marina Ivanovna! I have just been reading to my brother Vasha with trembling in my voice - "I know I will die when the light breaks! At which break, "- it was as if some strangeness had run like a wave up my throat, filling it to sob¬bing, so at last it burst open, and when I went on to try to read from the poem," I will tell you about a great fraud, "I was, as Vasha himself was, hurled back, and then when I carried myself on to" Miles and miles and miles and dry bread, "the same thing happened again.
You are not a child, my dear, golden one, my incomparable poet, and I hope you understand what this means in our time to the cream of poets, both men and women, not just to those who belong to our trade union, and not just to the cream of imagists, but to the cream of our most un¬blemished talent, such as Mayakovsky and Akhmatova. »
Отже, в американському виданні перекладів Марини Цвєтаєвої у виконанні Мері Джейн Уайт злиті воєдино імена найталановитіших російських поетів початку 20 століття Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої, Осипа Мандельштама, Йосипа Бродського, Бориса Пастернака. Воістину до них може бути застосована метафора переводчіци- STARRY SKY (Зоряне небо). Однак не менш талановита сама перекладачка Mary Jane White. Ось які відгуки про неї містяться у виданні: "Mary Jane White's poems have, in their own wonderful way, both stern composure and emotional daring; it's no wonder, then, that she has turned her hand to translating Marina Tsvetaeva. Both parts of this book are treasures. Here's a volume that can be read hard and savored long. "(William Matthews)," Mary Jane White and Marina Tsvetaeva - co-conspirators in culture. Congratulations, Marina! . . . You've found your translator. "(John Glad, co-editor, Russian Poetry: The Modern Period).
Звернемося до особистості перекладачки:
MARY JANE WHITE was born and raised in Charlotte, North Carolina. She has earned degrees from Reed College and The Uni¬versity of Iowa Writers Workshop and studied law at Duke Univer¬sity and The University of Iowa. Her poetry and translations have received many awards, most recently NEA Fellowships, in 1979 for her poetry and in 1985 for her translations. Her work has ap¬peared in The American Poetry Review, The Iowa Review, Crazy Horse, and Russian Poetry: The Modern Period, an anthology of translations. She practices law at her home between Canoe Creek and the Sattre Store, north and east of Decorah, Iowa. (Starry sky to starry sky, Holy cow press-, 1988 / -c. 93). Отже, випускниця університету штату Айова, юрист за освітою, лауреат численних премій в галузі літератури і перекладу, автор публікацій у виданнях The American Poetry Review, The Iowa Review, Crazy Horse, and Russian Poetry: The Modern Period і в антології перекладів.
У числі 15 великих публікацій поетеси в США знаходимо видання перекладів Марини Цвєтаєвої, які були здійснені, за словами автора, за допомогою декількох російськомовних авторів - Олени Сокіл, Джона Гледу, Дебра Еріксон та ін. (My thanks also to Elena Sokol, John Glad, and Daniel Weissbort, who each encouraged and supported my interest in translating Russian poetry. Debra K. Erickson, then a Russian-language graduate student at The Uni¬versity of Iowa, read the translations and saved me from many early er¬rors. Special thanks are due Dr. Nicholas Luker of Nottingham, England; Dr. Simon Karlinsky of Berkeley, California; and Mr. Alexander Sumerkin of Russica Publishers, Inc .; who each read the translations with consummate care and saved me from late errors of understanding and un¬intentional departures from the original.) До видання Starry Sky Мері Джейн Уайт публікувала переклади Цвєтаєвої з деякими варіаціями в The American Poetry Review (Part I of "Miles," together with the Preface to Translation), в An International Anthology of Poetry and Prose, в Willow Springs : Part II of "Miles".
Крім перекладів в книзі представлені додаткові матеріали, пов'язані з біографією Цвєтаєвої, перелік основних дат її життя і творчості, бібліографія і портрет Марини 1917 року. Біографія російської поетеси англійською мовою корисна дослідникам метапоетікі, оскільки в ній є відомості про літературний оточенні Цвєтаєвої в різні роки і оцінки її творчості відомими літераторами Росії початку і першої половини століття. Наведемо витяги з «Передмови до перекладів» в порядку їх подання в тексті.
Про видання першої книги в 1910 році, присвяченої Вл. Найлендеру, з яким була заручена Марина в 15 років:
Motherless, Tsvetaeva began her own life precociously, by en¬gaging herself at fifteen to Vladimir Nilender, a museum associate of her father's and a man eight years her senior, and then by pub¬lishing her first book, secretly, at her own expense . In 1910 a scan¬dal involving Nilender's friends caused Tsvetaeva's father to lose his position as curator of the Rumiantsev Museum, and Tsvetaeva was ordered to break off her association with Nilender. Tsvetaeva pub¬lished her first book, as she has explained, "for reasons alien to lit¬erature, but related to poetry, as a substitute for a letter to a man with whom I was denied the possibility of communicating in any other way. "This collection, Evening Album, published in 1910 in an edition of five hundred copies, every one of which Tsvetaeva consigned to a single, obscure Moscow bookstore, drew reviews from no less than four noted Russian poet-critics, Bryusov, Gumi-lev , Shaginyan, and Voloshin, and quickly established her presence on the Moscow literary scene.
Про зустріч Марини з критиком М. Волошиним в Коктебелі в 1911 році:
The engagement to Nilender was not as durable as the success of the book, so Tsvetaeva took herself to the Crimea, to visit the Kok-tebel retreat of Voloshin, the critic most responsible for her new reputation.
Про визнання таланту Марини в Санкт-Петербурзі і її марних надіях на зустріч з Ахматової:
A relatively happy period of family life, writing, and recognition predated the Russian Revolution, capped by a gala reading by Tsvetaeva in St. Petersburg in 1916. Tsvetaeva hoped that Akhma¬tova, her idolized, slightly senior rival, would attend, but she did not. Tsvetaeva attempted a correspondence with Akhmatova which fell off as heavily one-sided - Tsvetaeva's unanswered adora¬tion. The double-cycle of poems, Miles, translated here, was writ¬ten between 1917 and 1920 and dedicated to Akhmatova, the greatly admired, but still unmet, literary "sister."
Про видання рукописи циклу віршів, присвячених Ахматової:
In December of that year she com¬pleted the manuscript translated here, which was published then in Moscow in two editions, one in 1921 the second in тисячі дев'ятсот двадцять два.
Про дружбу з Борисом Пастернаком і його листі до Марини в 1922:
This collection, her third, occasioned a lifelong friendship with Boris Pasternak, who wrote to her after she left Moscow in тисячі дев'ятсот двадцять дві for exile in Berlin:
Dear Marina Ivanovna!
I have just been reading to my brother Vasha with trembling in my voice - "I know I will die when the light breaks! At which break, "- it was as if some strangeness had run like a wave up my throat, filling it to sob¬bing, so at last it burst open, and when I went on to try to read from the poem," I will tell you about a great fraud, "I was, as Vasha himself was, hurled back, and then when I carried myself on to" Miles and miles and miles and dry bread, "the same thing happened again.
You are not a child, my dear, golden one, my incomparable poet, and 1 hope you understand what this means in our time to the cream of poets, both men and women, not just to those who belong to our trade union, and not just to the cream of imagists, but to the cream of our most un¬blemished talent, such as Mayakovsky and Akhmatova.
Про успіх Марини в Парижі і Лондоні і листуванні з Рільке:
She was welcomed and acclaimed by the Russian exile community and
gave well-attended readings in 1926 in both Paris and London. She also
began a correspondence with Rilke that year which continued until shortly
before his death.
Про стан Марини, позбавленої спілкування з колегами і читачами в Росії, про ставлення до Маяковського:
In 1928 Tsvetaeva suffered a falling-out with her fellow exiles over the issue of the Soviet poet Mayakovsky, whom she praised, nonpolitically, for his "strength." This left her doubly bereft, as she well realized by +1933 when she wrote:
I went abroad in 1922 and my reader remained in Russia where my poems no longer penetrated. . . . And thus, I am here without readers; in Russia, without books.
Про падіння популярності серед емігрантської публіки і спробах повернутися в Росію, про збереження архіву документів і творів в Швейцарії:
Tsvetaeva, shunned since 1928 by the exile literary community, fell further victim to guilt by association. For eighteen months she struggled on in Paris. In 1939 urged by her son, she made plans to return to the Soviet Union. On the way Tsvetaeva stopped in Basle, Switzerland, to deposit the bulk of her papers and unpublished work.
Оцінка американської перекладачкою циклу віршів Марини Цвєтаєвої, присвячених Анні Ахматовій, і свідоцтва І. Бродського:
The double cycle Miles, translated here, marks the beginning of Tsvetaeva's mature work upon which her present narrow but high reputation rests. In 1978, years after Tsvetaeva's death, as an anonymous member of an Iowa City audience I had the opportu¬nity to ask Russian-born poet Joseph Brodsky several questions about Anna Akhmatova-whose reputation remains wider than Tsvetaeva's. Akhmatova and Brodsky were acquainted in Moscow when she was a very old woman and he a young man. He confessed that they had gossiped, as poets will do, about other poets, but that Akhmatova then "was awfully humble. She used to say that In comparison with [Pushkin] and Tsvetaeva I am just a little cow. I am a cow, 'that's what she used to say. "1 think now of what Tsvet¬aeva might have given to have been eavesdropping then!
Well, if you are talking about the twentieth century, I'll give you a list of poets. Akhmatova, Mandelstam, Tsvetaeva (and she is the greatest one, in my view. The greatest poet in the twentieth century was a woman).
Про зустріч двох жінок-поетів в 1939-1940 г (?) І вірші Ахматової як відгуку на цю зустріч:
Tsvetaeva met Akhmatova during this period, briefly, for two days, in Moscow, perhaps in 1939 perhaps in 1940. Akhmatova has written a poem about their meeting, which is also translated here and appears after the translation of Miles. We know very little else about Tsvetaeva's life after her return to the Soviet Union, only that she sought to support herself as a translator.
Про останні дні Марини і можливі причини її загибелі в Єлабузі:
On Au¬gust 31, 1941, ten days after their arrival in Elabuga, at age 48, after her appeals to literary functionaries for work were ignored, and, perhaps after a quarrel with her son, Tsvetaeva hanged herself in despair. She was buried there in Elabuga, in a mass grave.
Така преамбула текстологічного характеру, якої ми хотіли б попередити безпосередній аналіз тексту перекладів. З огляду на той факт, що серед усіх перекладів тільки чотирьом віршам були знайдені відповідності російською мовою (подарункове видання 2007 року і розділи чотиритомного збірника метапоетікі, підготовленого в серії видань семінару TEXTUS), ми вважали за необхідне перш за все визначитися з об'ємом англійських перекладів віршів, що відносяться до періоду 1917 - 1920 років. Нижче дається перелік віршів по їх перших рядках в порядку їх розташування по датах написання в двох частинах циклу:
Перша частина
A world, begun in haze, a nomad camp 14 січня 1917
Soon as I close my burning eyelids 20 січня 1917
Dear friends, who've passed these nights with us! 29 січня 1917
She caught my eye with her 19 травня 1917
To kiss your brow- to wipe away anxiety 5 червня 1917
From under the hooves Dirt flies up 25 червня 1917
By conjure I would protect you from gold червень 1917
I will tell you -about a great fraud 4 червня 1918
My horse is a devouring fire 14 квітня 1918
Every line- a child of love 14 серпня 1918
For my heart -hell and alter 14 серпня 1918
So you remember, not just an hour 20 жовтня 1918
For you, I dissolve a handful of 3 листопада 1918
And on my brow -beware! Stars burn липень 1919
My path does not run by any house of yours 14 травня 1920
My bearing is easy серпень 1920
I've kissed a beggar, a thief, a hunchback Москва, листопад 1920
Друга частина
And the Lord said-Young flesh, Rise up! березень 1917
Just live! I dropped my hands 20 червня 1917
My head thrown back, my eyes lowered березень 1918
For the flesh -flesh, for the spirit -spirit 26 квітня 1918
No pretender -I came home квітень 1918
Here, my tender one, take these things 13 травня 1918
Against a black sky the tracing of a word 14 травня 1918
I bless the everyday labour 21 травня 1918
Tears, tears-living water! Май 1918
Hands, which are not needed 6 липня 1918
Like my right and left hand 10 липня 1918
A knight like an angel! 14 липня 1918
Prowess and virginity! -Their union 27 липня 1918
So, with your brow lifted липень 1918
What the others do not need -bring to me 2 вересня 1918
I am happy to live correctly and simply 22 листопада 1919
Neither stanzas nor constellations will save me 20 травня 1920
Love! Love! Even in my convultions, even in my grave 28 листопада 1920
I know I will die when the sky breaks Moscow, December 1920
Ми маємо можливість порівняти два чотиривірші Марини Цвєтаєвої з перекладами на англійську мову Мері Джейн Уайт. І в російській оригіналі, і в англійському перекладі - чотиривірші об'єднані в один вірш в вісім рядків, дата написання - 14 листопад 1918 року. Цей рік був одним з перших в серії довгих років розлуки з Сергієм Ефрон і друзями по літературній діяльності. У біографічному передмові до перекладів Мері Джейн Уайт наводить слова Симона Карлінський, що описують стан поетеси в цей період: «In the most difficult time imaginable, she was trapped in Moscow ... and for the first time in her life, was entirely on her own. She was twenty-five years old, very near-sighted, and utterly impractical ». В іншому місці автор передмови так описує ставлення Цвєтаєвої до Ахматової в ці роки: «... verses were dedicated to Akhmatova, the greatly admired, but still unmet, literary" sister "».
У тексті нижченаведеного вірші немає прямої вказівки на посвячення Анну Ахматову. Включення його в цикл Miles можна пояснити прагненням Марини Цвєтаєвої поділитися своїми поетичними спостереженнями і відчуттями зі старшою "подругою", поетом, жінкою і кумиром (згадаємо епітет the greatly admired). "Жіночі" метафори Цвєтаєвої, звернені до жінки і матері Ахматової, цілком зрозумілі - у Цвєтаєвої, на той час розлучені з чоловіком С. Ефроном, залишалися на руках п'ятирічна дочка Аріадна- "дитя любові" - і однорічна дівчинка Ірина, яку в силу важкого матеріального становища сім'ї Марина змушена була віддати в сирітський притулок, де вона незабаром померла від виснаження. У Анни Ахматової теж був маленький син, Лев, і теж не було поруч чоловіка- Микола Гумільов служив в Білій Гвардії. Спільність долі вимагала спілкування душ. На жаль! Ахматова не відгукнулася. Тільки в 1940-му році звернулася вона до марині з Пізно віршем The late reply.
Англійська переклад вірша Ахматової, присвяченого Марині:
A LATE REPLY
Invisible one, my double, my mockingbird,
Who hides herself in the black bushes,
Who loses herself in a bedraggled starling,
Who gleams in lost crosses.
Who cries out from Marinkiny tower: -
Today I am come home, so
Distract me, my native fields,
From all that has happened to me.
The abyss that swallowed my loved ones,
My father's home-plundered.
Today, you and I, Marina,
Walk the capital at midnight,
And after us, so many millions,
And no procession is more silent than this,
And all around us the funeral bells,
The wild moans of Moscow's
Blizzards, filling our traces with snow.
Anna Akhmatova, 1940
Примітка:
думається, дослідникам поезії Анни Ахматової і Марини Цвєтаєвої було б корисно вивчити докладніше роль пізнього вірша Анни Ахматової в долі Марини, яка в 1941 році пішла в небуття, а її старша високо шанована жінка-кумир і поет жила і писала свої вірші ще багато років по тому після похмурої похоронної процесії і диких ридань московської хуртовини, заметающей "наші сліди" снігом.
And no procession is more silent than this,
And all around us the funeral bells,
The wild moans of Moscow's
Blizzards, filling our traces with snow.

рецензії