Статьи

Логічне мислення молодших школярів

У молодшому шкільному віці, як показують психологічні дослідження, головне значення набуває подальший розвиток мислення дитини

У молодшому шкільному віці, як показують психологічні дослідження, головне значення набуває подальший розвиток мислення дитини. У віці 9-10 років мислення дітей змінюється. У цей період відбувається перехід від мислення наочно-образного, що є основним для даного віку, до словесно-логічного, понятійному мисленню. Даний перехід дозволяє учням мислити поняттями, орієнтуючись не на зовнішні, наочні ознаки і зв'язку об'єктів, а на внутрішні, суттєві властивості і відносини. Крім того, молодші школярі починають усвідомлювати власні розумові процеси і намагаються управляти ними, хоча не завжди успішно.

Молодший шкільний вік має велике значення для розвитку основних розумових дій і прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, виділення істотних і несуттєвих ознак, узагальнення, визначення поняття, виведення слідства та ін. Несформованість повноцінної розумової діяльності призводить до того, що засвоювані дитиною знання виявляються фрагментарними, а часом і просто помилковими. Це серйозно ускладнює процес навчання, знижує його ефективність. Так, наприклад, при невмінні виділяти загальне і суттєве в учнів виникають проблеми з узагальненням навчального матеріалу: підбиттям математичної задачі під уже відомий клас, виділенням кореня в споріднених словах, коротким переказом тексту, розподілом його на частини, вибором назви для уривка тощо . Основним критерієм повноцінного узагальнення є вміння дитини привести власний приклад, відповідний отриманим знанням.

Деякі молодші школярі одразу вловлюють в навчальному матеріалі істотні зв'язки між окремими елементами, виділяють загальне в предметах і явищах. Інші діти не можуть аналізувати матеріал, міркувати, узагальнювати щодо істотного ознакою. Особливо яскраво індивідуальні особливості мислення школяра виявляються при роботі з математичним матеріалом.

В кінці молодшого шкільного віку (і пізніше) в мисленні проявляються індивідуальні відмінності: серед дітей виділяються групи «теоретиків» або «мислителів», які легко вирішують навчальні завдання в словесному плані, «практиків», яким потрібна опора на наочність і практичні дії, і «художників» з яскравим образним мисленням. У більшості дітей спостерігається відносна рівновага між різними видами мислення.

У формуванні мислення школярів вирішальне значення належить навчальної діяльності, поступове ускладнення якої веде за собою розвиток розумових здібностей учнів. Однак для активізації та розвитку розумової діяльності дітей буває доцільно використовувати ненавчальних завдання, які в цілому ряді випадків виявляються для школярів більш привабливими. Розвитку мислення сприяє будь-яка діяльність, в якій зусилля і інтерес дитини спрямовані на вирішення будь-якої розумової задачі. Наприклад, одним з найефективніших способів розвитку наочно-дієвого мислення є включення дитини в предметно-гарматну діяльність, яка найбільш повно втілюється в конструюванні (кубики, «Лего», орігамі, різні конструктори та ін.) Розвитку наочно-образного мислення сприяє робота з конструкторами, але вже не по наочному зразком, а по словесної інструкції або за власним задумом дитини, коли він перш повинен придумати об'єкт конструювання, а потім самостійно реалізувати ідею. Розвиток цього ж виду мислення досягається за допомогою включення дітей в різноманітні сюжетно-рольові та режисерські ігри, в яких дитина сама вигадує сюжет і самостійно втілює його.

Неоціненну допомогу в розвитку логічного мислення нададуть завдання і вправи на пошук закономірностей, логічні задачі, головоломки.

Наведемо деякі типи завдань для розвитку розумових здібностей молодших школярів:

1) завдання з сірниками - наприклад, з 9 сірників зібрати 6 квадратів;

2) загадки - можна як розгадувати відомі, так і придумувати свої;

3) складання пропозицій - гра розвиває здатність швидко встановлювати різноманітні, іноді зовсім несподівані зв'язки між звичними предметами. Наприклад, беруться 3 слова не зв'язані за змістом: «озеро», «олівець», «ведмідь». Треба скласти якомога більше пропозицій, які обов'язково включили б ці 3 слова. Відповіді можуть бути банальними: «Ведмідь опустив в озеро олівець», можуть бути складними: «Хлопчик взяв олівець і намалював ведмедя, що купається в озері», і можуть бути творчими, що включають ці предмети в нестандартні зв'язку: «Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревло, як ведмідь »;

4) недопущення зайвого - беруться 3 будь-яких слова; наприклад, «собака», «помідор», «сонце». Треба залишити тільки ті слова, які позначають в чомусь подібні ознаки, а одне слово, зайве, що не володіє цим загальним ознакою, виключити. Слід знайти якомога більше варіантів виключення зайвого слова, а головне - більше ознак, які об'єднують кожну залишилася пару слів і не властивих зайвої, виключеного;

5) пошук аналогів - називається який-небудь предмет або явище, наприклад вертоліт. Необхідно виписати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих з ним по різних істотним ознаками. Слід також систематизувати ці аналоги за групами в залежності від того, з урахуванням якого властивості заданого предмета вони підбиралися. Наприклад, в даному випадку можуть бути названі: птах, метелик (літають, сідають); автобус, поїзд (транспорт); штопор (важливі деталі, обертаються) і ін.

6) придумування відсутніх частин оповідання - читається розповідь, в якому одна з частин пропущена. Необхідно домислити відсутню частину;

7) логічні завдання - наприклад, відома задача про вовка, козу і капусту, яких треба переправити через річку на човні;

8) завдання, що вимагають нешаблонного мислення - наприклад, така: у двох зрячих один брат сліпий, але у цього сліпого немає зрячих братів. Як це можливо?

9) пошук протилежних предметів - називається який-небудь предмет, наприклад «будинок». Треба назвати якомога більше інших предметів, протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмета і систематизувати його протилежності (антиподи) по групах. Наприклад, в даному випадку можуть бути названі: «сарай» (протилежність за розміром і ступеня комфорту): «поле» (відкрите чи закрите простір), «вокзал» (чуже або своє приміщення) і т. Д. Перемагає той, хто вказав найбільшу кількість груп протилежних предметів, чітко аргументувавши при цьому відповіді.

Подібні який знаходиться поруч і багато інших завдання для розвитку дитини представлені на нашому сайті.

Нехай ваші діти займаються з користю і задоволенням!

Як це можливо?

Новости


 PHILIP LAURENCE   Pioneer   Антистресс   Аромалампы   Бизнес   Игры   Косметика   Оружие   Панно   Романтика   Спорт   Фен-Шуй   Фен-Шуй Аромалампы   Часы   ЭКСТРИМ   ЭМОЦИИ   Экскурсии   визитницы   подарки для деловых людей   фотоальбомы  
— сайт сделан на студии « Kontora #2 »
E-mail: [email protected]



  • Карта сайта