- Вінер Норберт (26 листопада 1894 - 19 березень 1964)
- вірт Ніклаус
- Глушков Віктор Михайлович
- Дійкстра Едсгер Вайб
- Єршов Андрій Петрович
- Звенигородський Геннадій Анатолійович
- Карцев Михайло Олександрович
- Кемені Джон (Янош)
- Кнут Дональд Ервін
- Конвей Джон Хортон
Вінер Норберт (26 листопада 1894 - 19 березень 1964)
Математик і філософ, професор Массачусетського технологічного інституту США. Автор робіт з математичної теорії зв'язку, математичного аналізу, теорії ймовірностей, обчислювальної техніки. Один з розробників статистичних основ сучасної теорії інформації. Можливо, Вінер першим зрозумів, що поява цифрового комп'ютера піднімає питання про якісно новому рівні взаємодії людини з машиною. Книга Вінера «Кібернетика, або Управління і зв'язок в тварині і машині» ознаменувала своєю появою народження нового наукового напрямку - кібернетики. Вінер став засновником кібернетичної філософії, засновником власної школи. Саме школі Вінера належить ряд робіт, які в кінцевому рахунку привели до народження Інтернету.
вірт Ніклаус
(Народився 15 лютого 1934)
Швейцарський інженер і дослідник світу програмування. Автор і один з розробників мови програмування Паскаль. Н.Вірт був одним з перших, хто ввів в практику принцип покрокового уточнення як ключового для систематичного створення програм. Крім Паскаля, створив і інші алгоритмічні мови (в їх числі Модула-2 і Оберон). Вони не дуже відомі «виробничим» програмістам, але широко використовуються для теоретичних досліджень в області програмування. Вірт є одним з найавторитетніших в світі вчених в області комп'ютерних наук, його книга «Алгоритми + структури даних = програми» ( «Algorithms + Data Structures = Programs») вважається одним з класичних підручників по структурному програмуванню.
Глушков Віктор Михайлович
(24 серпня 1923 - 30 грудень 1982)
Один з основоположників вітчизняної інформатики. Основні праці присвячені теоретичної та прикладної кібернетики: теорія цифрових автоматів, автоматизація проектування ЕОМ, застосування кібернетичних методів в народному господарстві. На основі розроблених ним нових принципів побудови ЕОМ були створені машини «Київ», «Дніпро-2» і машини серії «Світ», що передбачили багато рис що з'явилися пізніше персональних ЕОМ. Глушков першим висунув ідею безпаперовій технології, що дозволяє зменшити потік підготовлюваних вручну паперових документів, які є джерелом всіляких помилок. В.М. Глушков ще 30 років тому сприяв розвитку інформаційних технологій навчання. Головними ланками тут він вважав комп'ютерне навчання користувачів і інтелектуалізацію автоматизованих навчальних систем.
Дійкстра Едсгер Вайб
(11 травня 1930 - 6 серпня 2002)
Видатний фахівець в області теоретичного програмування, автор ряду книг, в тому числі класичної монографії «Дисципліна програмування». Вся його наукова діяльність була присвячена розробці методів створення «правильних» програм, коректність яких може бути доведена формальними методами. Будучи одним з авторів концепції структурного програмування, Дійкстра проповідував відмову від використання інструкції GOTO. У 1972 році його наукові заслуги були відзначені премією Тьюринга. При врученні премії один з виступаючих так охарактеризував діяльність Дійкстра: «Це зразок вченого, який програмує, не торкаючись до комп'ютера, і робить все можливе, щоб його студенти надходили також і представляли інформатику як розділ математики».
Єршов Андрій Петрович
(19 квітня 1931 - 8 грудня 1988)
Видатний програміст і математик, академік АН СРСР, автор першої в світовій практиці монографії по автоматизації програмування. Під керівництвом полковника Єршова розроблялися одні з перших вітчизняних програмують програм ( «інтегральні розробки» мови і системи програмування). Сформулював ряд загальних принципів програмування як нового і своєрідного виду наукової діяльності, торкнувся аспект, який згодом буде названий дружністю до користувача, одним з перших в країні поставив завдання створення технології програмування. Став одним із творців так званої «шкільної інформатики» і визнаним лідером вітчизняної шкільної інформатики, увійшов в число провідних світових фахівців у цій галузі.
Звенигородський Геннадій Анатолійович
(9 серпня 1952 - 11 жовтень 1984)
Зіграв істотну роль в історії становлення шкільної інформатики в СРСР. З 1977 року працював і вчився в Академмістечку (Новосибірськ), в аспірантурі Обчислювального центру. Крім індивідуальної наукової роботи, Геннадій Анатолійович багато часу віддавав роботі зі школами юних програмістів. Велике місце в роботі Звенигородського займали пропагандистська і літературна діяльність, навчально-методичні матеріали. Його важливою здогадкою стало підкріплене досвідом переконання, що розробка програмного забезпечення шкільного навчального процесу з різних предметів повинна стати справою самих школярів, втіленням їх досвіду у вивченні інформатики та професійної орієнтації.
Карцев Михайло Олександрович
(10 травня 1923 - 23 квітень 1983)
Видатний вчений і інженер, конструктор електронних обчислювальних машин чотирьох поколінь і потужних обчислювальних комплексів реального часу, автор фундаментальних робіт з обчислювальної техніки, в тому числі з арифметики та архітектури електронних цифрових машин. Під керівництвом І.О. Брука брав участь в розробці невеликої ЕОМ першого покоління «М-1». Надалі очолив проектування і виготовлення обчислювальних машин, призначених для оборонної промисловості (М-2, М-4 і ін.). М.А. Карцев запропонував принципово нову архітектуру побудови ЕОМ - векторну многопроцессорную обчислювальну систему, що забезпечує паралельну обробку інформації.
Кемені Джон (Янош)
(31 травня 1926 - 26 січень 1992)
Математик, професор Дартмутського коледжу (США). Разом з Томасом Курцем розробив мову програмування ВАSIС і мережеву систему користування декількома комп'ютерами одночасно ( «time sharing»). Разом з батьками емігрував до США з Угорщини в 1940 році. Закінчив Прінстонський університет, де вивчав математику і філософію. У 1949 році захистив дисертацію, а в 1953 році був запрошений в Дартмут. Будучи деканом Математичного факультету Дартмутського коледжу з 1955 по 1967 рік і навіть перебуваючи на посаді президента коледжу (1970-1981), не залишав викладацької діяльності. З'явився одним з піонерів викладання основ програмування: вважав, що цей предмет повинен бути доступний всім студентам, незалежно від їх спеціалізації.
Кнут Дональд Ервін
(Народився 10 січня 1938)
Американський фахівець в області теоретичного програмування та основ інформатики, який поєднує глибокі теоретичні дослідження з практикою створення широко використовуваних програмних продуктів. Найбільшу популярність Кнуту принесла монументальна серія монографій «Мистецтво програмування» ( «The Art of Computer Programming»), присвячена основним алгоритмам і методам обчислювальної математики. Великий вплив на Дональда Кнута надали роботи А.П. Єршова, згодом його друга. Є творцем всесвітньо відомої «комп'ютерної друкарні» (яка складається з систем ТИХ і METAFONT), призначеної для набору і верстки книг, присвячених технічної тематики, в першу чергу - фізико-математичних.
Конвей Джон Хортон
(Народився 26 грудня 1937)
Англійський математик (в 1986 році покинув Кембридж, переїхавши в Прінстон, США), в 1970 році придумав відому математичну гру, або клітинний автомат, «Життя». Правила цієї гри такі: всі дії відбуваються одночасно і на площині; якщо у клітини 1 і менше сусідів, вона гине від «нудьги»; якщо у клітини 4 і більше сусідів, вона гине від «голоду»; якщо у незаповненого місця 3 сусіда, на цьому місці з'являється нова клітина. Завданням гри є створення такої початкової комбінації клітин, щоб їх розмноження тривало вічно. Сам Джон Конвей використовував комп'ютер для спостереження за химерними конфігураціями свого дітища: без моделюють програм побачити більшість найцікавіших перетворень, що відбуваються по ходу гри, було б просто неможливо.
Матеріал підготовлений за методичної газеті для вчителів інформатики «Інформатика» №12 / 2006
Стенд: Портретна галерея для кабінету інформатики формату А3 в архіві ZIP, об'ємом 422 Кб (4-3-1.zip)
28.03.2008
Додатково Портретна галерея для кабінету інформатики (Варіант 2)
<
