1 Кравцова Н.А. 1 Болотіна Н.В. 1 Довженко А.Ю. 1 Видинеев В.В. 1
1 ГБОУ ВПО «Тихоокеанський державний медичний університет» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації
Виявлено депресивні прояви різного ступеня вираженості у 49% вибірки студентів медичного вузу. Проведено аналіз взаємозв'язку рівня вираженості депресивних проявів з якісними характеристиками образів батьків. Образ матері у студентів з депресивними проявами представлений як рідко відчуває емоцію радості і емоцію інтересу, менш справедливий, більш напружений і менш турботливий. Виразність депресивних проявів у студентів не пов'язана з оцінкою інтелекту в образі матері. Образ батька у студентів з депресивними проявами рідше представлений як відчуває емоцію радості, але частіше як відчуває почуття провини, як більш напружений і менш турботливий. Виразність депресивних проявів пов'язана з оцінкою інтелекту в образі батька: чим нижчим інтелектом характеризується образ батька, тим більше виражені депресивні прояви.
Ключові слова: студенти
депресивні прояви
образ батька
образ матері
1. Волікова С. В. Системно-психологічні характеристики батьківських сімей пацієнтів з депресивними і тривожними розладами: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.04. - Москва, 2006. - 24 с.
2. Денисенко М. Б. Робота з депресивними пацієнтами в гештальт-підході // Журнал практичного психолога. - 2012. - № 5. - С. 139-159.
3. Кравцова Н. А., Катасонова А. В., Довженко А. Ю., Денисова В. А., Рабовалюк Л. Н. Фактори і механізми розвитку психосоматичних розладів // Тихоокеанський медичний журнал. - 2013. - № 4. - С. 48-55.
4. Психоаналіз депресій // Збірник статей під редакцією проф. М. М. Решетнікова. - СПб .: Східно-Європейський Інститут психоаналізу, 2005. - 164 с.
5. Психологічна діагностика розладів емоційної сфери та особистості: Коллект. моногр. [Наук. ред. Л. І. Вассерман, О. Ю. Щелкова]. - СПб .: Скіфія-принт, 2014. - 408 с.
6. Довідник Американської медичної асоціації: Депресія. - М .: Світ, 2000. - 214 с.
7. Філімонова А. С. Аффективно-когнітивний стиль репрезентації міжособистісної комунікації при депресивних розладах // Психологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 66-76.
8. Фрейд З. Основні психологічні теорії в психоаналізі. Нарис історії психоаналізу: Збірник. - СПб .: Алетейя, 1998; Фрейд З. Сум і меланхолія. - С. 211 - 231.
9. Холмогорова А. Б., Полкунова Е. В. Батьківські репрезентації у хворих депресивними розладами // Актуальні проблеми клінічної психології в сучасній охороні здоров'я. - Єкатеринбург, 2004. - С. 342-356.
10. Холмогорова А. Б., Волікова С. В., Полкунова Е. В. Сімейні фактори депресії // Питання психології. - 2005. - № 6. - С. 63-71.
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я через 5 років депресія стане другою за частотою причиною інвалідності та смертності населення землі, поступаючись місцем ішемічної хвороби серця. У той же час депресія є і важливим патогенетичним механізмом розвитку різних психосоматичної розладів [3], серед якої гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця займають перше місце по причині смертності населення Росії і країнах Європи. Уже зараз депресія є основним фактором суїцидального ризику у всіх вікових категоріях, особливо в підлітковому і юнацькому віці. До 90% всіх суїцидів відбувається людьми в стані депресії, самогубством закінчують життя 15% хворих на первинні депресіями. Кожен п'ятий в популяції переносить депресивний стан як мінімум один раз в житті [5]. В Америці депресія щорічно обходиться в суму від 15 до 35 мільярдів доларів [6].
У зв'язку з наведеними даними діагностика депресивних станів у останні роки з приватної психіатричної трансформується в общемедицинскую і актуальну соціальну проблему [5]. Актуальним стає проведення масових скринінгових обстежень умовно здорового населення з метою донозологической діагностики розладів депресивного спектру.
Численними блізнецовие дослідження і дослідженнями прийомних дітей підтверджена роль генетичних факторів в нахилі до депресивних розладів [10]. Однак є дані, що підтверджують важливу роль психологічних факторів, в т.ч. сімейних в походженні і перебігу депресій [9,10]. Ключове значення в дослідженнях генезу депресивних розладів надається комунікативним порушень в дитячому віці [9, 10]. А. Б. Холмогорова з співавторами виявила, що для пацієнтів з депресією характерні: роз'єднаність членів їх сімей, наявність симбіотичного зв'язку, проживання в неповних сім'я, заборона на відкрите вираження почуттів, недовіра до інших, закритість від зовнішнього світу, ухилення від контактів, велика кількість стресогенних подій в сімейної історії. Пацієнти, які страждають депресією, відзначають невелику кількість похвали і велика кількість критики, як з боку батька, так і від матері. М. У. Енс з співавторами показав, що у чоловіків сверхконтроль з боку батька значимо пов'язаний з наявністю депресії. За даними автора депресія у дівчат пов'язана з дефіцитом материнської турботи. В цілому індекс розриву об'єктних репрезентацій у депресивних статистично значимо відрізняється від індексу розриву у здорових. Особливо великі відмінності в індексі розриву репрезентацій реального і ідеального батька [9]. Серед факторів, що сприяють виникненню депресії, дослідники також виділяють відсутність в дитинстві батьківської любові, розриви значущих міжособистісних відносин або смерть матері або батька [9,10]. Про зв'язок виникнення депресії з ситуацією втрати значимого об'єкта вперше говорив З. Фрейд і К. Абрахам [8,4]. Ряд авторів прямо заявляють про те, що фрустрація призводить до депресії [1, 2, 3, 4,7].
Питання про те, як пов'язані між собою образ батьків з виразністю депресивних проявів, і яка в цьому роль репрезентацій батьків є маловивченими і являють собою перспективу подальшого вивчення.
З метою визначити зустрічальність депресивних проявів у студентів медичного вузу і досліджувати образи батьків в зв'язку з різним рівнем депресивних проявів, було проведено емпіричне дослідження.
Матеріал і методи дослідження
У дослідженні взяли участь 138 студента ТДМУ у віці від 18 до 27 років. З них 111 дівчат і 27 юнаків. Методичний апарат дослідження: опитувальник батьківської прихильності «Parental Bonding Instrument» Parker G, методика особистісного диференціала для визначення способу батьків, шкала депресії Бека (BDI), методика диференціальної діагностики депресивних станів Зунга, адаптований Т. І. Балашової (ЛНІПІ ім. В. М . Бехтерева), авторська анкета, розроблена з метою збору інформації про студентів і про їх уявленнях про своїх батьків. Для статистичного порівняння груп використовувався критерій Манна - Уїтні для незалежних вибірок, критерій χ2 (пакет статистичних програм SPSS for Windows, Standard Version 11.5, Copyright © SPSS Inc.). Для встановлення кореляційних зв'язків використовувався коефіцієнт кореляції Спірмена. Враховувалися значущі кореляції при r> 0,3.
Результати дослідження та їх обговорення
Дані анкетного опитування свідчать, що з 138 респондентів 80 осіб, що становить 58% від загальної вибірки, виховувалися в повній сім'ї, 58 респондента (42%) в неповній, в переважній більшості випадків був відсутній батько. Відсутність одного з батьків не завжди пояснювалося респондентами, проте в 16 студентів причиною відсутності батька вказали його відхід з сім'ї, в 5 випадках - смерть.
Аналіз результатів тестування з помощьюшкали депресії Бека (BDI) показав, що у 51% (70 чол.) Студентів вибірки відзначається відсутність депресивних проявів. У 30% (41 чол.) Студентів виявляється легке емоційний розлад, яке не вимагає професійного втручання. Помірна ступінь на межі клінічно вираженої депресії виявлена у 8% (11 чол.). У 16 студентів виявлені симптоми вираженої (11 чол-8%) і важкої (5 чол. - 4%) депресії. Аналіз результатів психодіагностики симптомів депресії за допомогою шкали Зунга показав, що у 104 (91%) студентів відсутні, а у 10 (9%) є симптоми депресії. Кореляційний аналіз між результатами вимірювання депресії шкалою BDI і шкалою Зунга з розрахунком критерію Спірмена виявив пряму значимий зв'язок між показниками двох методик (r = 0,65 для p? 0,001).
У сучасній класифікації психічних розладів відсутні категорії невротичних і ендогенних депресивних порушень. Як диференційно діагностичних критеріїв депресії в МКБ 10 використовуються: тяжкість депресивного епізоду (вираженість депресивних проявів), наявність / відсутність пускових стрес-факторів (реактивного компонента), наявність / відсутність психотичної симптоматики [5, c. 139]. За допомогою використовуваних психодіагностичних тестів (шкали Бека і Зунга) була визначена вираженість депресивних проявів у студентському вибірці, що ні передбачає діагностування депресивного розладу. Однак отримані дані дозволяють організовувати заходи, спрямовані на психопрофилактику і афективних розладів. Виявлені в вибірці депресивні прояви можуть бути умовно співвіднесені: 30% студентів (41 чол) - F38 - «будь-які інші розлади настрою, що не дають підстав класифікувати їх рубриками F30-F34, оскільки вони недостатньо важкі або тривалі». Виявлена у 11 чол (8%) помірна ступінь на межі клінічно вираженої депресії може бути віднесена до невротичних рівнем - F34.1 - дистимия, F34.0 - циклотимия в фазі легкої депресії, F34.8 - інші хронічні розлади настрою. Депресивна симптоматика у 16 студентів на рівні вираженої (11 чол) і важкої (5 чол) депресії потребує індивідуальної розширеної психодіагностики з метою виключення або уточнення депресивного розладу (F32 - легкий і помірно виражений депресивний епізод, F33 - реккурентное депресивний розлад; F31.4 - біполярний афективний розлад в фазі поточного депресивного епізоду).
У зв'язку з рівнем вираженості депресивних проявів вся вибірка була розділена на 2 групи: Г1 - без депресивних проявів (51% вибірки); Г2 - з депресивними проявами (49% вибірки). Далі проводився порівняльний аналіз якісних характеристик образів батьків в групах.
Оцінка інтелекту матері не відрізняється в групах з депресивними проявами і без таких, в той час як оцінка інтелекту батька в групах має значні відмінності (p? 0,008). Кореляційний аналіз показав, що вираженість депресивних проявів обернено пропорційно пов'язана з оцінкою інтелекту батька (за шкалою Бека r = -0,19 при p? 0,031; за шкалою Цунга r = -0,38 при p? 0,001). Отже, чим більше низьким інтелектом характеризується образ батька, тим більше виражені депресивні прояви.
За допомогою критерію χ2 у студентів Г2 з наявністю депресивних проявів виявлено, що образ батька рідше представлений як відчуває емоцію радості, в порівнянні студентами Г1 (p? 0,02), але частіше як відчуває почуття провини (p? 0,015). Образ матері у студентів Г2 також представлений як рідко відчуває емоцію радості (p? 0,022) і емоцію інтересу (p? 0,042).
Таким чином, у студентів з депресивними проявами в оцінці частіше зустрічаються емоцій батька і матері рідше відзначаються позитивні емоції, такі як радість і інтерес, але частіше відзначаються такі негативні емоції, як гнів, печаль, вина.
Порівняльний аналіз груп з депресивними проявами і без таких по оцінці властивостей образу батька, показав відмінності в оцінці такої характеристики батька, як напруженість (p? 0,032): у групі з депресивною симптоматикою батько сприймається як більш напружений.
Оцінка властивостей образу матері, має відмінності в групах за влучним висловом справедливості (p? 0,007) і напруженості (p? 0,019). Кореляційний аналіз показав значущу зворотний зв'язок між виразністю депресивних проявів і таких властивостей матері, як привабливість (r = -0,19 для p? 0,026), привабливість (r = -0,18 для p? 0,034), справедливість (r = -0 , 27 для p? 0,001). Виявлено значуща прямий зв'язок з упертістю (r = -0,20 для p? 0,021).
Образ матері у студентів має різний опис в залежності від вираженості депресивних проявів: чим більш справедливою і менш напруженою сприймається мати, тим менше виражені симптоми депресії (p? 0,001).
Методика PBI (опитувальник батьківської прихильності) дозволила визначити значущі відмінності в групах в образі батька за показниками оцінки його турботи (p? 0,001). Кореляційний аналіз показав негативну зв'язок між оцінкою турботи батька і виразністю депресивних проявів (r = -0,33 для p? 0,001). За показником сверхконтроля не було виявлено достовірних зв'язків з депресією.
Виявлено відмінності в образі матері за показниками оцінки її турботи (p? 0,001): у групі з депресивними проявами мати характеризується як менш турботлива. Кореляційний аналіз показав негативну зв'язок між оцінкою турботи матері і виразністю депресивних проявів (r = -0,29 для p? 0,001). За показником сврехконтроля не було виявлено достовірних відмінностей і зв'язку з депресивними проявами. Отже, в групі з депресивними проявами батько і мати сприймаються як менш дбайливі.
висновки:
- У студентів вузу виявляються депресивні прояви різного рівня виразності, що створює необхідність проведення скринінгових психодіагностичних досліджень, донозологической діагностики з метою проведення психопрофілактичних і психокорекційних заходів.
- Образи батьків у студентів з різними рівнями вираженості депресивних проявів і без таких мають значущі відмінності.
- Виразність депресивних проявів у студентів не пов'язана з оцінкою інтелекту в образі матері.
- Виразність депресивних проявів пов'язана з оцінкою інтелекту в образі батька: чим нижчим інтелектом характеризується образ батька, тим більше виражені депресивні прояви.
- Образ батька у студентів з депресивними проявами рідше представлений як відчуває емоцію радості, але частіше як відчуває почуття провини, характеризується як більш напружений і менш турботливий.
- Образ матері у студентів з депресивними проявами представлений як рідко відчуває емоцію радості і емоцію інтересу, менш справедливий, більш напружений і менш турботливий.
бібліографічна посилання
Кравцова Н.А., Болотіна Н.В., Довженко А.Ю., Видинеев В.В. Образи БАТЬКІВ У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ВНЗ З РІЗНИХ РІВНЕМ ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2016. - № 2 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24304 (дата звернення: 16.06.2019).
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)
R = 0,65 для p?P?
P?
P?
P?
P?
P?
P?
P?
P?
<
