Статьи

Сільське життя

Сільське життя

Вітання! Як справи? У нас - все своєю чергою. Обіграли в Лондоні майже всіх суперників на груповому етапі. Я вже не раз говорив: ми приїхали на цю Олімпіаду за медалями. Це не самовпевненість. Це віра в те, що дана задача нам по плечу.

Ви, напевно, чекаєте від мене розповіді про наших феєричних матчах з бразильцями та іспанцями? Дозвольте утриматися від переказу того, про що і так вже було написано ой як немало. Я краще по-старому - що-небудь з невиданого.

Незадовго до відльоту у нас відбулася чергова екіпірування. Було весело. Процес злегка затягнувся - тривав години, напевно, два - через те, що штани припали всім нам чомусь не за розміром. Виявилися злегка довгуваті. Так що після примірки майстри їх тут же підшивали. Кому-то аналогічним чином не пощастило і з піджаком. Мене ця процедура, на щастя, минула.

В Лондон ми вилетіли рано вранці з «Шереметьєво». Шлях до Туманного Альбіону виявився на диво не близьким. Так що в готель ми всі приїхали відчутно втомлені.

Після невеликого відпочинку хотіли повним складом попрацювати в «тренажерке». Але там всього 20 велосипедів і стільки ж доріжок. А претендентів на них - ціла купа різних збірних. Чи не перебільшу, якщо скажу, що до кожного з снарядів вибудовується значна така «жива» черга. Деякі очікують своєї, до речі, так і не дочекалися. Адже в числі «претендентів» були, наприклад, борці або боксери, які зганяли вагу і могли в своїх щільних костюмах бігати цілу годину.

З велосипедами трохи легше. Ось на них ми і потрапили. Покрутили педалі, а потім вирушили на відкриття.

Якщо чесно, я не очікував, що, і правда, буде так важко. У черзі, поки настане черга нашої країни вийти на стадіон, ми провели близько двох годин. Хоча в Пекіні, кажуть, учасники перебували ще довше. Але стояти - а присісти було абсолютно нікуди (бідна спина!) - від цього легше не робилося.

Загалом, коли настав цей щасливий момент, ми вийшли, помахали глядачам руками, відстояли церемонію і впали в своїх номерах зовсім без сил. Але вживу, скажу я вам, свято, звичайно, вразив ще більше, ніж по ТБ.

До речі, поки тривало це очікування, ми займалися тим, що збільшували популярність на Іграх Діми Хвостова. Наступним ось чином. Насправді - бажаючих сфотографуватися з ним в такому вигляді було, хоч відбавляй.

Трохи про нашій базі. Думаю, ви вже чули про їдальню в олімпійському селі. Насправді їх там дві. Перша - такий собі гігантський закритий ангар. У ній є європейська, азіатська кухні, Макдональдс ... Загалом, все на будь-який смак. Друга - їжа на вулиці. Легкий обід, або підвечірок. Вони працюють цілодобово, всі 24 години.

Цікаво, що сніданки тут своєрідні. Я ось більше якось люблю кашу, омлет, млинці. А тут все частіше сосиски. Доводиться відвідувати Макдак і шукати хоча б пончики.

Номери в селі невеликі. Складаються ніби з чотирьох маленьких кімнат із загальним холом з телевізором і м'якими сидіннями. Причому, як виявилося, вони ще й за розмірами різні - одні просторіше, інші тісніше.

Я зараз тут багато чого написав про труднощі в нашому побуті. Але атмосфера тут, незважаючи ні на що, звичайно, божевільна. Ідеш по вулиці, а навколо тебе - різні країни, наряди, культури, багато відомих людей ...

А ще розповім про пару місцевих визначних пам'яток.

У залі, де відпрацьовуються легкоатлетичні вправи, є спеціальний стенд Techno Gym. На ньому будь-який бажаючий олімпієць, що побував в цих стінах, може залишити автограф. Ми з Жекой Вороновим теж розписалися.

Розташовані на території і п'ять великих скляних стін. А поруч чергують спеціально навчені люди з білими маркерами. На них також кожен проходить повз олімпієць може зробити розчерк. Багато на їх фоні просто фотографуються.

Тут, до речі, дуже серйозна охорона. На вулиці без акредитації краще не з'являтися: стюарти - в беретах і з автоматами - на них поглядають. Ненав'язливо, але постійно. Ще вертольоти десь неподалік літають.

Вхід же на територію села нагадує вхід в термінал аеропорту: рамки металошукача і рентген-стрічка для речей. Хлопці кажуть, що організатори витратили на сек'юріті щось близько 40 млрд. Фунтів.

На ігри нас приходили підтримати дівчата-колеги. Ми ось теж вирушили до них на матч з бразильянками. Тільки не в повному складі.

Справа в тому, що постійних акредитацій на збірну видали 18 штук. А людина в колективі 22. Тим, кому не дістався «всюдихід», виписали спеціальні бейджі, що дозволяють перебувати в селі строго з 9 ранку до 9 вечора.

Причому, дуже строго. Настільки, що, якщо хтось порушить даний режим, то потім всю збірну цієї країни - всю, а не тільки винного виду спорту - позбавлять відвідувань на три дні.

Саме така акредитація у нашого масажиста - «хімчаніна» Вови Рюмшина. Якраз в цей день він повинен був працювати з нами. Але всіх хлопців, які прийшли в гостинцю після гри, він до зазначеного часу точно б не встиг «переварити». Так що, поки хлопці вболівали за прекрасну половину російського баскетболу, я залишився в розпорядженні Володимира.

Наші матчі проходять майже на території бази - до залу можна дійти пішки. І на мій подив, він майже завжди заповнений тисяч на 7,5. Люди реально люблять баскетбол і займають місця на трибунах, щоб повболівати. Навіть на нашій грі з Китаєм в 9 ранку за місцевим часом! Уявляєте !? І у зустрічі з господарями ми так само не були обділені підтримкою.

До речі, матч в 9 ранку. Такого не було навіть в Каракасі! Подивіться наш розклад на фото. Спати ми лягли в 10:30 вечора. Прокинулися - в 6 ранку ...

А ось до нашого тренувального залу їхати на автобусі. Виглядає він, як збірний конструктор. Такий собі блоковий ангар з прибудовами для роздягалень та інших робочих приміщень. Паркет там, як я зрозумів, належить МОК. Вони всюди возять його з собою і стелять там, де проходять великі змагання.

Встигли ми тут вже і з уболівальниками поспілкуватися. Неподалік від села є великий торговий центр, на території якого розташований магазин Bosco. У ньому нас запросили влаштувати автограф-сесію. Прохідність у нього значна. Заглядали далеко не тільки російські любителі баскетболу.

Поки все. Буде ще чого цікавого, напишу. До зв'язку!

Повну версію тексту і фотографії можна подивитися на офіційному сайті Антона Понкрашова .

Як справи?
Ви, напевно, чекаєте від мене розповіді про наших феєричних матчах з бразильцями та іспанцями?

Новости

Где купить бленда

На одной из семейных фотосессий, ребенок уронил мою бленду, они конечно же оплатили принесенный ущерб, но я не знал где купить замену именно такого качества. Поискал в интернете, но доставка долгая,

Держатель для iphone 5 в машину

Мобильный телефон - это то, без чего современная жизнь просто невооброзима, этот гаджет настолько уверенно и стремительно занял место в нашей жизни, что без него практически каждый буквально из дома

Игрушки на елку
Елка является одним из самых главных символов Нового года. Уже с наступлением декабря большинство людей начинает присматриваться к этим лесным красавицам, а в конце месяца практически каждая квартира


 PHILIP LAURENCE   Pioneer   Антистресс   Аромалампы   Бизнес   Игры   Косметика   Оружие   Панно   Романтика   Спорт   Фен-Шуй   Фен-Шуй Аромалампы   Часы   ЭКСТРИМ   ЭМОЦИИ   Экскурсии   визитницы   подарки для деловых людей   фотоальбомы  
— сайт сделан на студии « Kontora #2 »
E-mail: [email protected]



  • Карта сайта