Статьи

Асиметрична премія Нобеля

В останній чверті XX століття теорія ринків з асиметричною інформацією (theory of markets with asymmetric information) перебувала на передньому рубежі економічної науки. Сьогодні моделі з недосконалою інформацією стали невід'ємною частиною аналітичного апарату фундаментальної науки. Ці моделі застосовуються як в агропромисловому секторі країн, що розвиваються, так і в найскладніших фінансових ринках промислово розвинених країн. Основи цієї теорії були закладені в 1970-х рр. трьома економістами: Джорджем Акерлофом, Майклом Спенсом і Джозефом Стігліцем. У 2001 році Королівська Шведська Академія наук, оцінивши заслуги економістів, присудила їм Нобелівську премію з економіки «за аналіз ринків з асиметричною інформацією».

Відповіді на багато «чому»

Чому процентні ставки в країнах третього світу бувають неадекватно високі? Чому бажаючі придбати автомобіль звертаються не до приватних роздрібним торговцям, а до офіційних дилерів компаній-виробників? Чому корпорації виплачують дивіденди, хоча вони піддаються подвійному оподаткуванню? Всі ці питання зачіпають різні теми, однак вони мають одну і ту ж економічну підоснову - асиметричну інформацію.

Під цим терміном в економічній теорії розуміється ситуація, коли в ході операції одна сторона (продавець) краще інформована про предмет контакту, ніж інша сторона (покупець). Позичальники більше знають про своє фінансове становище, ніж кредитори. Продавці до дрібниць інформовані про якість автомобіля. Керівництво фірми, на відміну від своїх акціонерів, більше в курсі внутрішньокорпоративних справ. У всіх цих прикладах зустрічається асиметрична інформація. Хоча її концепція досить проста, проте, економічний аналіз в рамках теорії ринків з асиметричною інформацією складніше, ніж може здатися на перший погляд.

Кожен з лауреатів Нобелівської премії досліджував окремі проблеми теорії асиметричної інформації. Дж. Акерлоф встановив, що інформаційна асиметрія може призвести до неприйняття ризику. Через недосконалу інформації частина учасників ринку часом залишає його, прагнучи уникнути ризиків. М. Спенс довів, що при певних умовах добре поінформовані агенти можуть поліпшити свої економічні результати, якщо поділяться конфіденційною інформацією з погано інформованими агентами. Дж. Стігліц показав, як неінформірованнимі агент за допомогою сканування ринку може поліпшити свої економічні досягнення. Розглянемо докладніше внесок кожного Нобелівського лауреата в теорію ринків з асиметричною інформацією. Кожен з лауреатів Нобелівської премії досліджував окремі проблеми теорії асиметричної інформації

Джордж Акерлоф
________
Джордж Акерлоф (George A. Akerlof)

Рік народження: 1940
Громадянство: США
Поточне місце роботи: Каліфорнійський університет (Берклі, США)
Освіта: Єльський університет (випуск 1962), Массачусетський технологічний інститут (1966).
Останні книжкові публікації:
• An Economic Theorist's Book of Tales by George A. Akerlof, 1984.
• Efficiency Wage Models of the Labor Market by George A. Akerlof (Editor), Janet L. Yellen (Editor), 1986.
• Advances in the Theory and Measurement of Unemployment by Yoram Weiss, Gideon Fishelson (Editor).

Особиста сторінка в Інтернеті: http://emlab.berkeley.edu/users/akerlof/index.html
E-mail: [email protected]
________

В отримав широку популярність есе «Ринок лимонів» Дж. Акерлоф заклав в 1970 р основу теорії економіки інформації (economics of information) [1]. Запропонована ним концепція недосконалої інформації була одночасно і проста і універсальна для того, щоб її можна було використовувати в різних прикладних областях. Саму ідею «лимонів» студенту Акерлофом підказав Алан Ауербах, декан факультету економічної теорії університету, в якому навчався Джордж. В есе Дж. Акерлоф вперше запропонував структурну модель аналізу інформаційної проблеми, відомої як «несприятливий вибір» (adverse selection). У вітчизняній економічній літературі вона також відома як «проблема помилкового вибору», «несприятливого відбору» або «негативної селекції».

В якості вихідного об'єкта аналізу був обраний ринок товарів, на якому продавець знає про якість товару більше, ніж покупець. Як ілюстрацію Дж. Акерлоф привів ринок «лимонів» - так в розмовній мові називали старі старі автомобілі. Тепер «лимони» стали відомою метафорою, що увійшла в словники економічної теорії. За оцінкою Дж. Акерлоф, інформаційна проблема гіпотетично може привести ринок до колапсу або відмови від придбання будь-яких низькоякісних товарів. Дж. Акерлоф також вперше застосував концепцію асиметричної інформації до фінансових ринків. В Індії 1960-х рр. провінційні позичальники мали вкрай низькою кредитоспроможністю. Через побоювання неповернення кредитів ссудодателю запитували більш високий відсоток, в результаті чого процентні ставки між містом і селом розрізнялися в два рази. Крім того, потенційні позичальники, вкрай ненадійні в кредитному плані, надзвичайно активно прагнуть взяти кредит. Парадокс помилкового вибору полягає в тому, що кредит, швидше за все, видадуть саме ненадійним позичальникам, в результаті чого кредитори будуть прагнути не видавати кредити взагалі, навіть не дивлячись на наявність цілком надійних позичальників. Один з головних висновків теорії асиметричної інформації полягає в тому, що економічні агенти можуть прагнути вирішити проблему недосконалої інформації на шкоду ринкової ефективності.

На думку Дж. Акерлоф, багато сучасних ринкові інститути і явища являють собою не що інше, як спроби позбутися від асиметричної інформації. До таких випадків він відніс гарантії автомобільних дилерів, торгові бренди, франчайзинг і т.п.

Дж. Акерлоф не обмежився тільки економічною теорією і пішов далі, застосувавши в 1970-80 роках концепцію асиметричної інформації до соціології і соціальної антропології. Його найбільш значним внеском в даному напрямку є аналіз ефективності ринку праці. Акерлоф довів, що деякі соціальні явища, наприклад, почуття взаємності між найманими службовцями і роботодавцями або принцип справедливості до колег, ведуть до підвищення заробітної плати і, як наслідок, зростання безробіття. Він також вивчив несприятливі ефекти впливу на економіку соціальних угод на зразок системи каст. За словами самого Дж. Акерлоф, в той час як економісти-біхевіористи розглядають тільки економіку і психологію, його цікавить малювання, а також соціологія, антропологія і багато іншого. Як наслідок, ім'я Джорджа Акерлофа, крім економіки, відомо і в інших соціальних науках.

Майкл Спенс

__________
Майкл Спенс (Michael A. Spence)

Рік народження: 1943
Громадянство: США
Поточне місце роботи: Стенфордський університет (Стенфорд, США)
Освіта: Прінстонський університет (випуск 1966), Оксфордський університет (1968), Гарвардський університет (1972).
Останні книжкові публікації:
• Competitive Structure in Investment Banking, with Samuel Hayes and David Marks, Harvard University Press, 1983.
• Industrial Organization in an Open Economy, with RE Caves and ME Porter, Harvard University Press, 1980.
• «Regulatory Strategies for Pollution Control» (with Martin Weitzman) in AF Friedlaender (ed.) Approaches to Controlling Pollution, MIT Press, 1978.
• Market Signaling: Informational Transfer in Hiring and Related Processes, Cambridge, Harvard University Press, 1974.

Особиста сторінка в Інтернеті: http://gobi.stanford.edu/facultybios/bio.asp?ID=156
E-mail: [email protected]
__________

Свого часу М. Спенс задався питанням: як для вирішення проблеми асиметричної інформації добре поінформовані агенти можуть достовірно передати інформацію ( «сигналізувати» - signaling) менш поінформованим агентам. Перші думки на цю тему він виклав у статті «Передача сигналів на ринку праці» в «щоквартальний журнал економічної теорії» в 1973 р, а в наступному році видав книгу «Ринкове сигналізування» [2]. Передача сигналів вимагає, щоб економічні агенти робили дорогі заходи для переконання інших агентів в своїх ділові можливості, в цінності або якість продукції. Внесок М. Спенс в теорію ринків з асиметричною інформацією полягає в тому, що він розвинув і формалізував ідею передачі сигналів. Стаття М. Спенс 1973 року, що склала основу його дисертації, була присвячена освіті як сигналу продуктивності на ринку праці. Передача сигналів не буде мати успіху, якщо витрати на неї не відрізняються серед відправників сигналів, тобто претендентів на робоче місце. Роботодавець виділяє серед претендентів на посаду тих, у кого вищий і, відповідно, більш дороге освіту. Якщо різниці в рівні освіти не існує, то роботодавець не в змозі визначити, хто з претендентів має більшу продуктивністю. М. Спенс також вказав на можливість економічної рівноваги, заснованого на очікуваннях (expectations-based equilibria), для ринку праці і освітніх послуг. У його інтерпретації чоловіки європеоїдної раси потенційно мають можливість отримати більш високу заробітну плату в порівнянні з жінками і чорношкірими, хоча і ті й інші можуть мати однакову продуктивність. Розвиваючи ідею передачі сигналів, М. Спенс розглянув кілька їх різновидів:

- сигнал продуктивності: дорога реклама і великі гарантії виробників;
- сигнал сильних конкурентних позицій: агресивне зниження цін і розпродажі;
- сигнал високих доходів: фінансування розширення діяльності фірми не за рахунок емісії акцій, а за рахунок випуску облігацій;
- сигнал безкомпромісного прагнення грошової влади впоратися з високою інфляцією: рестриктивна грошово-кредитна політика.

Особливе місце в теорії сигналів займає політика виплати дивідендів корпораціями. Чому корпорації виплачують своїм акціонерам дивіденди, хоча виплати піддаються подвійному оподаткуванню - спочатку як доходи корпорації, а потім як доходи приватних осіб?

Адже якби корпорація залишила всі доходи собі і витратила їх на розширення діяльності, то і підприємство б збільшився, і акціонери б виграли за рахунок зростання курсу акцій. Проте, корпорації продовжують дотримуватися політики виплати дивідендів. Відповідь полягає в тому, що дивіденди служать сигналом благополуччя корпорації і її відмінних перспектив.

Ринкові гравці інтерпретують дивіденди як хороші новини - і курс акцій зростає. Протягом 1975-85 рр. М. Спенс був одним з небагатьох, хто за допомогою теорії ігор (game theory) вивчав стратегії ринкової поведінки в рамках т.зв. нової теорії галузевої організації (theory of industrial organization).

Джозеф Стігліц

____________
Джозеф Стігліц (Joseph E. Stiglitz)

Рік народження: 1943
Громадянство: США
Поточне місце роботи: Колумбійський університет (Нью-Йорк, США)
Коледж (випуск 1964), Массачусетський технологічний інститут (1967).
Останні книжкові публікації:
• Economics of the Public Sector: Third Edition by Joseph E. Stiglitz, 2000..
• Economics, 2nd Edition by Joseph E. Stiglitz, 1997..
• Principles of Microeconomics, 2nd Edition by Joseph E. Stiglitz, 1997..
• Rethinking the East Asia Miracle by Joseph E. Stiglitz (Editor), Shahid Yusuf (Editor), 2001..

Особиста сторінка в Інтернеті: http://www1.gsb.columbia.edu/whoswho/ww_Detail.cfm?ID=56020
E-mail: [email protected]
____________

В тепер класичною роботі Дж. Стігліц (в співавторстві з Майклом Ротшильдом) продемонстрував, як теорія асиметричної інформації може бути застосовна до страхового ринку. Як відомо, страхові компанії не мають повну інформацію про ризики страхувальників. Однак існуючу на страховому ринку інформаційну асиметрію можна усунути. М. Ротшильд і Дж. Стігліц довели, що страховики (слабо поінформовані особи) через меню альтернативних страхових контрактів здатні визначити ступінь ризику страхувальника (добре інформована особа).

Ранжуючи страхові тарифи, вони стимулюють клієнтів розкрити свою інформацію. Засіб, який страхові компанії використовують для заповнення нестачі інформації, М. Ротшильд і Дж. Стігліц назвали screening (пошук інформації по конкретним ознаками).

Займаючись протягом життя проблемою ринків з асиметричною інформацією, Дж. Стігліц наочно показав, що висновки традиційних економічних моделей з повною інформацією вводять дослідників в оману. Оцінка багатьох ринків за допомогою концепції асиметричної інформації виявила, що в дійсності вони функціонують абсолютно по-іншому, ніж уявляють собі економісти. Як наслідок, і державне регулювання ринкової економіки має здійснюватися інакше, ніж про це йдеться в неокласичної теорії. У зв'язку з тим, що Дж. Стігліц довгий час пропрацював в дослідницькому департаменті Світового банку, теорію ринків з асиметричною інформацією він застосовував в контексті державного регулювання. Спектр аналізу був дуже широкий: від проблем безробіття до розробки оптимальної податкової системи. Особливу увагу Дж. Стігліц приділив фінансовим ринкам з асиметричною інформацією. Спільно з Ендрю Вейссом він показав, що для мінімізації втрат від неповернення кредитів банкам слід не підвищувати процентні ставки як компенсацію за ризик, а нормувати обсяг позик.

Іншими областями його досліджень були корпоративні фінанси, грошово-кредитна теорія і макроекономіка, наприклад, аналіз цін на фінансові активи. Гіпотеза раціональних очікувань, широко використовувана технічними аналітиками, має один важливий наслідок, що зачіпає концепцію ефективного ринку (efficient market concept). Якщо поточні ціни на фінансові активи відображають всю доступну інформацію, то на ринку виключена можливість отримання прибутку. Іншими словами, ціни на фінансові активи повинні фактично довільно коливатися, тобто змінюватися непередбачувано, відповідно до закону випадкового блукання.

В результаті дослідження Дж. Стігліцем спільно зі Сенфорд Гроссман інформаційних проблем фінансових ринків на світ з'явився т.зв. «Парадокс Гроссмана-Стігліца» (Grossman-Stiglitz paradox): якщо ринок володіє інформаційною ефективністю, тобто вся доступна інформація відбивається в поточних ринкових цінах, то жоден економічний агент не має достатньо стимулів, щоб придбати інформацію, на основі якої встановлюються ціни [3].

Дж. Стігліц також з'явився одним з творців сучасної теорії економічного розвитку (development economics). У своїх роботах по темі розвитку економіки він переконливо показав, що асиметрична інформація та економічні стимули - не просто університетські абстракції, а конкретні явища з далекосяжними наслідками. У повноцінному аналізі ринкових установ та стану економік, що розвиваються без них вже неможливо обійтися. Праці Дж. Стігліца, що доповнюють і розширюють роботи Дж. Акерлоф і М. Спенс, заклали основу сучасної економічної теорії інформації (economics of information).

2001

Сергій Моїсеєв

література:
1. Akerlof G. The Market for Lemons: Quality Uncertainty and the Market Mechanism // Quarterly Journal of Economics, 1970, № 84, pp. 485-500.
2. Spence M. Market Signaling.- Harvard University Press, 1974.
3. Grossman S. and Stiglitz J. On the Impossibility of Informationally Efficient Markets // American Economic Review, 1980, № 70, pp. 393-408.

Чому бажаючі придбати автомобіль звертаються не до приватних роздрібним торговцям, а до офіційних дилерів компаній-виробників?
Чому корпорації виплачують дивіденди, хоча вони піддаються подвійному оподаткуванню?
Asp?
Чому корпорації виплачують своїм акціонерам дивіденди, хоча виплати піддаються подвійному оподаткуванню - спочатку як доходи корпорації, а потім як доходи приватних осіб?
Cfm?

Новости

Где купить бленда

На одной из семейных фотосессий, ребенок уронил мою бленду, они конечно же оплатили принесенный ущерб, но я не знал где купить замену именно такого качества. Поискал в интернете, но доставка долгая,

Держатель для iphone 5 в машину

Мобильный телефон - это то, без чего современная жизнь просто невооброзима, этот гаджет настолько уверенно и стремительно занял место в нашей жизни, что без него практически каждый буквально из дома

Аренда платья для фотосессии ????
Вы часто видите красивые фотокарточки девушек в роскошных платьях    Большинство думают, что не смогут себе позволить данную фотосессию, ведь покупать платье " на один раз" никому не хочется    Для

Подарочная упаковка
Есть мнение, что упаковка для подарка – это все равно что одежда для человека. Соответственно, по ней будут судить и о чувстве стиля. Конечно, не самого презента, а о вашем. Новый год – это отличный повод

Регулировка пластиковых окон
Во-первых, найти на боковой поверхности створки цапфы – подвижные части прижимного механизма. Их детали выступают над поверхностью больше других элементов. Во-вторых, осмотреть цапфы и обнаружить эксцентрики

Входные двери
Белгород прекрасный город, но криминогенная обстановка в нем продолжает оставаться напряженной. Поэтому входные двери в белгороде должны быть не только красивыми, но и прочными, устойчивыми ко взлому

Заказ суши
Большинство из нас знают свои страхи. Мы можем бояться высоты, пауков или полетов на самолете. Один из наиболее распространенных страхов-это боязнь голода. При столкновении с такой ситуацией происходит

Линолеум
Для любого помещения, с любым функциональным назначением, важно выбрать подходящее по всем параметрам напольное покрытие. Для этого следует учитывать множество нюансов, от технических и стилистически

Книги подарочные
Говорят, книга — лучший подарок. И это правда. Ведь что бы нам ни подарили, радость от этого рано или поздно иссякнет: или когда мы съедим этот подарок, или когда наиграемся им. А книга способна


 PHILIP LAURENCE   Pioneer   Антистресс   Аромалампы   Бизнес   Игры   Косметика   Оружие   Панно   Романтика   Спорт   Фен-Шуй   Фен-Шуй Аромалампы   Часы   ЭКСТРИМ   ЭМОЦИИ   Экскурсии   визитницы   подарки для деловых людей   фотоальбомы  
— сайт сделан на студии « Kontora #2 »
E-mail: [email protected]



  • Карта сайта