Говорити про нинішніх успіхах вітчизняної економіки складно: ми поки не примножуємо блага, а тільки намагаємося наздогнати показники 2013 року, які формувалися до втрати Криму і військового конфлікту в Донбасі.
Можна назвати дивом подолання прірви 2015 р Нагадаємо, економіка впала тоді майже на 10%, а споживча інфляція перевищила 43%, чого не траплялося з 1995 р В кінці 2014-го - на початку 2015 р золотовалютний резерв держави становив жалюгідні $ 5,6 млрд.
Лихоманило фінансову систему країни. Удвічі (майже до 25%) зросла кількість проблемних кредитів, громадяни в терміновому порядку вилучали свої заощадження з депозитів - тільки в першому кварталі 2015 р відтік вкладів досяг 18% у валюті і 45% в гривні. Причому на той час припинили працювати п'ять десятків банків. Загалом, економічні жахи того періоду можна перераховувати безкінечно.
Ситуація змінилась. Так, у другому кварталі 2018 р ВВП України виріс за рік на 22,77% і склав $ 30,84 млрд. Це один з найбільших приростів серед всіх країн Європи. Але не забувайте, що це збільшення досягнуто на тлі вкрай низької бази порівняння.
Тому потрібно говорити не про космічному зростанні, а про відновлення половини обсягів економіки в період до її різкого падіння. Такими темпами ВВП країни вже без Криму і левової частки промисловості Донбасу через кілька років досягне рівня 2013 р
Наскільки добре чи погано живуть громадяни України зараз, кожен оцінює для себе сам. Проте наведемо дані дослідження, підготовленого експертами Інституту соціальної політики Вищої школи економіки (Росія) «Міждержавні зіставлення заробітних плат в 2011-2017 рр.».
Ми посилаємося саме на російське джерело тільки тому, щоб показати оцінку з боку, якої хвалити нашу країну в умовах інформаційної війни абсолютно нема чого.
Отже, економісти порівняли зарплати в доларах в Росії, країнах СНД і Східної Європи, а також в Китаї і Бразилії в термінах паритету купівельної спроможності валют (ПКС). При розрахунках автори використовували дані Світового банку про ППС 2011, а також курс валют і рівень інфляції в цих країнах в наступні роки.
Грубо кажучи, порівнювалися ціни товарів і послуг в США, які можна купити в т. Ч. За українську зарплату в нашій країні. Наприклад, за $ 1 в київському метрополітені можна покататися 3,5 рази. Такий же суми не вистачить і на половину поїздки в аналогічному виді транспорту Вашингтона.
Дослідження показало, що зарплати українців досягли історичного максимуму. До 2017 р найвища оплата праці зафіксована в 2013-му (еквівалент $ 1017). З 2016 року цей показник становив усього $ 887, але в минулому році він зріс уже до $ тисячі сімдесят-три. За підсумками цього року експерти прогнозують цифру понад $ 1270.
Зарплата
Платня маленьке, але гарне
Оцінюючи реальну величину середньомісячних доходів українських громадян, необхідно пам'ятати про те, що до 50% вітчизняної економіки перебуває в тіні. Часто співробітники працевлаштовані неофіційно або отримують левову частку зарплат в конверті. Таким способом бізнес оптимізує оподаткування. Але саме тому офіційні дані про середні зарплати в країні не відповідають реальному рівню споживання громадянами товарів і послуг.
Ще одне важливе джерело доходів українців - гроші, які надходять сім'ям від родичів, які працюють за кордоном. Так, за даними Нацбанку, обсяг грошових переказів в країну від трудових мігрантів в січні-липні 2018 року становив $ 6,35 млрд. І за прогнозом глави НБУ Якова Смолія, до кінця року ця сума перевищить $ 11 млрд.
Отримуємо парадокс. З одного боку, ЗМІ рясніють заголовками про зубожіння народу, низьких зарплатах і високих комунальних тарифах, з іншого - в нашій країні зафіксовано один з найвищих серед європейських країн зростання обсягів роздрібної торгівлі.
В результаті тільки в Києві до 2020 р заплановано відкриття 14 нових торгово-розважальних центрів. У найближчі два роки площі столичних ТРЦ збільшаться майже удвічі - до 2 млн. М кв. В даний момент торгові точки заповнені орендарями на 95%, а власники магазинів уже стоять в черзі, претендуючи на місця в ще недобудованих об'єктах.
Забавляє статистика найбільш дорогих товарів однією з наймасовіших віртуальних торгових майданчиків на сайті OLX. Так, за 4 млрд. Грн. виставлений на продаж пивзавод в Чехії, за 253 млн. грн. - літак VIP Jet Hawker, за 79,125 млн. Грн. - астрономічний годинник з вічним календарем, за 50 млн. Грн. - яхта Dalla Pieta DP, за 40 млн. Грн. - гібридний гіперкар LaFerrari, за 49,5 млн. Грн. - ікона Миколи Чудотворця, за 26 млн. Грн. (увага!) - скульптура братів Кличків і, нарешті, картина на корчі за скромні 22 млн. грн. Навряд чи продавці переймалися б себе розміщенням подібних оголошень, якби не сподівалися на хоч який-небудь платоспроможний попит.
У першому півріччі 2018 го було продано 647 тис. Нових автомобілів. Причому в першій десятці рейтингу продажів, крім машин економ-класу, знаходяться бізнес-авто Toyota Camry і сімейний Volkswagen Passat. У минулому році було зареєстровано понад 1,4 млн. Автомобілів.
Крім того, Україна займає 38-е місце серед всіх країн світу за кількістю власників смартфонів - налічується понад 10 млн. Користувачів.
Зафіксовано і значне зростання туристичної активності. Наприклад, в минулому році тільки Туреччину відвідало близько 1,2 млн. Українських мандрівників. Влітку 2018 го ця країна вже прийняла 800 тис. Наших співвітчизників. А за прогнозами, до кінця цього року гостинністю турків скористається 1,5 млн. Українців. Це майже втричі більше, ніж в стабільному 2013 (574 тис.).
Залежно від напрямку на 20-30% збільшилась кількість чартерних рейсів. Найчастіше місцем літнього відпочинку громадяни обирали Туреччину і Єгипет. З введенням безвіза втричі зріс потік відпочиваючих в країни ЄС - Греції та Італії. Популярністю користувалися автобусні маршрути до Болгарії.
Пожвавилася робота з населенням з боку фінансових установ. За даними НБУ, у вересні в порівнянні з серпнем обсяг гривневих депозитів домашніх господарств у банках виріс на 2,8% - до 258,7 млрд. Грн., А депозити в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) збільшилися на 1,4% - до $ 8,7 млрд.
Так чи інакше, з червня цього року по 30 листопада 2018 р прожитковий мінімум дорівнює +1777 грн. З першого грудня цей показник виросте до 1853 грн. Очевидно, що на такі гроші прожити місяць, якщо справно платити за комунальні послуги, одягатися і харчуватися без ризику для здоров'я, - неможливо. Ця сума розраховується для подальшої оцінки рівня життя населення при розробці та реалізації соціальної політики держави. За допомогою прожиткового мінімуму обгрунтовуються рівні мінімального розміру зарплати, стипендій та соціальних виплат.
C початку цього року мінімальна заробітна плата в нашій країні становить 3723 грн. у місяць. Мається на увазі гарантований законодавчо рівень оплати праці за некваліфіковану працю, опускатися нижче якого роботодавець не має права. Тим часом в червні 2018 р нарахування в межах мінімальної заробітної плати мали всього трохи більше 7% працівників (в червні минулого року - 9%). Частка співробітників із зарплатою вище 10 тис. Грн. - близько 27%.
Середня номінальна зарплата штатних співробітників українських компаній в серпні 2018 р становила 8977 грн. Це менше, ніж в липні цього року (9170 грн.), Але вище, ніж в серпні 2017 року (7114 грн.).
Найбільш високі середні зарплати очікувано платять в Києві і промислових регіонах країни (Донецька, Дніпропетровська і Запорізька обл.). Лідируюча трійка в антирейтингу найбільш низьких середніх зарплат - Сумщина, Чернігівщина і Тернопільщина.
У трійці сфер з найбільш високою оплатою праці фінансова і страхова діяльність (16 240 грн. / Міс.), Інформаційні технології та телекомунікації (14 482 грн.), Державне управління та оборона (13 784 грн.). Найменше заробляють медичні та соціальні працівники (5830 грн.), Співробітники громадського харчування (6113 грн.) Та вчителі (6443 грн.).
У промисловості найбільше отримували виробники фармацевтичної продукції (17 052 грн.), Співробітники видобувних підприємств (13 013 грн.), Працівники коксохімії і нафтопереробки (11 323 грн.).
Найбільш недооціненими виявилися фахівці з водопостачання, каналізації та поводження з відходами (6878 грн.). Недалеко пішли виробники одягу і взуття (6959 грн.), А також деревообробних, меблевих, картонно-паперових і поліграфічних підприємств (8441 грн.).
Відзначимо певну гендерну нерівність - українські жінки в середньому отримують менше чоловіків. Так, в деяких сферах професійної діяльності розрив у зарплатах за виконання однієї і тієї ж роботи перевищує 25%.
Портал OLX провів опитування більш 5 тис. Українців на тему проблем взаємин роботодавців і працівників. Результат дослідження показав якщо не пропасти, то відчутну різницю розуміння гідної оплати праці між капіталом і найманою працею.
Так, два з трьох респондентів вважають свої умови праці негідними. Головна причина невдоволення (70%) - рівень зарплати. Більше половини співробітників виявилися працевлаштованими неофіційно, відповідно вони мають ненормований робочий день, не мають при цьому оплачуваними відпустками і лікарняними.
Крім високих зарплат, співробітники очікують від роботодавця додаткові бонуси у вигляді премій, медичних страховок, оплачуваної харчування, курсів підвищення кваліфікації. Але премію видає лише кожен третій роботодавець, а медичну страховку, безкоштовне харчування, оплачувану транспорт і навчальні курси забезпечують близько 10% компаній, знижки на путівки - 6%, надання житла - 4%.
Зрозуміло, роботодавці думають по-іншому. Так, керівники 74% з опитаних компаній стверджують, що все-таки виплачують премії, 20% - що забезпечують оплату транспорту та курси з підвищення кваліфікації. При цьому 50% наймачів вважають, що видають ринкові зарплати, 45% - вище середнього і високі. І тільки 5% роботодавців визнають, що їх зарплати низькі.
За даними Держстату, на 1 вересня цього року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати склала більше 2,7 млрд. Грн., Скоротившись лише на кілька сотих відсотка в порівнянні з серпнем. Велика частина цих боргів припадає на діючі нині підприємства - 1,5 млрд. Грн. А ось шансів отримати заборгованості з уже давно зупинених підприємств, треба розуміти, не залишилося.
За офіційними даними, у другому кварталі 2018 року рівень безробіття в порівнянні з аналогічним періодом минулого року дещо знизився і склав 8,3%. Навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакансію зменшилася з п'яти чоловік на кінець лютого до чотирьох в кінці березня.
Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Державної служби зайнятості, в серпні в порівнянні з лютим збільшилася майже на 30% (до 93 тис.). При цьому практично в половині випадків (48%) компанії шукали претендентів на робочі спеціальності.
На закінчення теми зарплат нагадаємо, що в жовтні минув місячний термін, який встановив уряд для виправлення порушень трудового законодавства з боку роботодавців, що стосуються оформлення співробітників.
Згідно з розпорядженням Кабміну від 5 вересня 2018 р №649-р в жовтні почнуться комплексні перевірки підприємств за участю УКРІНФОРМ, Пенсійного фонду, Держпраці і Нацполіціі з метою виявлення неоформлених працівників і фактів виплати зарплат в конвертах.
Максимальний штраф - 372 300 грн. - передбачений за недопуск перевіряючих на підприємство. На другому місці за величиною штраф в 111 690 грн. за кожного працівника, який допущений до роботи без оформлення трудового договору, і за виплату неофіційної зарплати. На третьому - 37: 230 грн. - за недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці.
Відзначимо, що з 1 жовтня багато малих і середніх підприємств почали гарячково легалізувати раніше неоформлених працівників, нехай поки лише і на мінімальну зарплату. У зв'язку з цим буде цікаво подивитися на загальну статистику безробіття за підсумками цього місяця і на суми податкових надходжень від єдиного соціального внеску. Напевно перший показник знизиться, а другий - навпаки - збільшиться.
житло
Ризик вимірюється в квадратних метрах
За даними Нацбанку, ціни на нерухомість вперше за останні чотири роки стабілізувалися і перестали знижуватися. Втім, на ранніх етапах споруди можна придбати квартиру на межі рентабельності будівництва. Але це великий ризик - процес може розтягнутися на роки або взагалі не закінчитися ніколи.
Станом на 1 січня цього року загальна площа житлового фонду нашої країни становила близько 985 млн. М кв. (На 1 січня 2017 го - майже 978 млн. М кв.), З якої приблизно 61% (560 млн. М кв.) - в містах. Із загальної кількості квартир (17 млн.) Однокімнатні становили 19%, двокімнатні - 37%, трикімнатні - 33%, чотирикімнатні і більше - 11%. При цьому знижується середня площа квартир. Так, якщо в 2016 році цей показник становив 87,2 м кв., То в 2017-му - тільки 78,6 м кв.
У минулому році вперше з часів СРСР в нашій країні здали в експлуатацію рекордну кількість квартир - 167 тис. (Понад 10 млн. М кв.). У січні-червні 2018 року в Україні введено в експлуатацію понад 3 млн. М кв. загальної площі нових житлових будинків (зниження в порівнянні з 2017-м на 29%).
Відповідно до «Звіту про фінансову стабільність» Національного банку за червень за кількістю нових квартир на 1 тис. Чоловік населення в 2017 р Україна випередила навіть країни Євросоюзу (2,9 проти 2,8).
Але за рівнем забезпеченості житлом наша країна все ще відстає від ЄС (менш 400 квартир на 1 тис. Чол. Проти 486). Не забудемо, що європейську статистику сильно псують нові члени - країни колишнього соцтабору і екс-республіки СРСР.
Найбільше новобудов звели в Києві і столичній області (приблизно 28% від всієї площі). На другому місці Львівщина (13%), на третьому - Одещина (6,8%). Найменший внесок у загальну статистику внесли Донецька, Миколаївська та Сумська області - їх показники не дотягують і до одного відсотка.
Дуже слабо ведеться будівництво соціальної інфраструктури в населених пунктах. За даними Держстату, за три квартали 2017 року в Україні відкрито тільки 5607 нових місць в школах і 3279 - в дитсадках.
У 2018 р середня вартість квадратного метра житла в Україні становить трохи більше 12 тис. Грн. Найбільш високі середні ціни, зрозуміло, в Києві - понад 14 тис. Грн. / М кв., Найнижчі - в Кіровоградській області та Закарпатті - до 11 тис. М кв.
Найбільш поширені точки зору, що характеризують вітчизняний ринок нерухомості, кардинально протилежні. Частина експертів вважають галузь динамічно розвивається, має відмінні перспективи. Їм опонують песимісти, які прогнозують швидку кончину роздутого, як мильна бульбашка, ринку внаслідок низької платоспроможності населення і завищених апетитів забудовників.
Станом на кінець серпня заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг знизилася до 38,4 млрд. Грн., Що на 0,8% менше показників липня.
Найбільше українці заборгували за поставлений природний газ - майже 17 млрд. Грн., За централізоване опалення та гарячу воду - 10,4 млрд. Грн., За утримання будинків і поставку електроенергії - по 4 млрд. Грн. За цей період було укладено понад 45 тис. Договорів щодо реструктуризації боргів на загальну суму лише 292,9 млн. Грн., Заплатили і того менше - 171 млн. Грн.
ціни
Отримувати в Києві, витрачати в Тернополі
Рівень доходів громадян суттєво впливає на ціноутворення в регіонах. Наприклад, на 20 грн. в Дніпрі і в Кропивницького можна придбати різну кількість товарів і послуг. Традиційно більш високі зарплати і відповідно ціни спостерігаються в регіонах з розвиненою промисловістю і фінансовим сектором. В аграрних областях оплата праці, як правило, знаходиться на більш низькому рівні.
В цілому споживчі ціни за вісім місяців 2018 р зросли на 3,6%. При цьому вартість продуктів харчування в серпні в порівнянні з липнем цього року знизилася на 0,6%. Втім, даний показник був досягнутий завдяки здешевленню овочів і фруктів (на 10,5% і 6,2% відповідно). Наприклад, щедрий урожай яблук цього року привів до небувало низькими цінами на цей фрукт - 5-10 грн. / Кг. При цьому багато дачники віддають плоди навіть безкоштовно, але на умовах самовивозу.
Незначно - на 0,2-0,4% знизилися ціни на рибу та продукти з риби, сало, масло. При цьому найбільше - на 6% - подорожчали яйця, на 0,3-1,1% - продукти переробки зернових, м'ясо і м'ясопродукти, хліб, кисломолочна продукція, макаронні вироби, безалкогольні напої. Підвищилися ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби (на 0,3% і 1,3% відповідно).
З початку року значно подорожчали крупи - пшоно (на 32%) і ячка (11%). Така тенденція свідчить про те, що українці знайшли замінники більш дорогим гречці і рису. Природно, зростання попиту на дешеві крупи не залишився непоміченим, і магазини оперативно відреагували на нього підвищенням цін.
Офіційні дані относительно зростання цен на споживчі товари не зовсім коректні. Так, українська Асоціація постачальників торговельних мереж (УАПТС) порівняла свідчення Держстату з даними власного моніторингу цін у великих містах і з відомостями інфляційного барометра Мінекономрозвитку (www.regulation.gov.ua). На думку фахівців асоціації, існують підстави вважати, що офіційні дані можуть бути неточними, причому як у бік заниження, так і в бік завищення показників.
Наприклад, за інформацією Держстату, зростання вартості молока з січня по серпень склав 1%. Але згідно з моніторингом УАПТС ціна на молоко зросла на 3,5% всього за шість місяців, а інфляційний барометр взагалі показує зростання майже на 14% за вісім місяців. З іншого боку, за офіційними даними, в січні-серпні вартість капусти виросла на 68%, за свідченнями інфляційного барометра - на 28%, з досліджень асоціації - на 40%.
За оцінками УАПТС, найдешевші продукти в нашій країні продаються на Тернопільщині, де відразу ж шість соціальних продуктів - рис, макарони, вершкове масло, ячна крупа, соняшникова олія і сало - мають найменшу вартість в країні (1-е місце). На Кіровоградщині та Львівщині таких продуктів по три (2-е місце). На Донеччині, Миколаївщині, Одещині та Рівненщині - по два (3-е місце). Втім, по всій Україні до кінця року поступово подорожчають хліб і м'ясні продукти, за винятком сала.
За відомостями дослідницької компанії ResearchBranding Group (www.rb.com.ua), 80% українців запасають продукти на зиму. З одного боку, ця традиція тягнеться ще з часів СРСР, з іншого - на початку 2000-х від солінь, маринадів і копчений на зиму громадяни стали поступово відмовлятися, що призвело до зростання пропозиції заводської консервації в торгових мережах.
Зараз же 77% українців консервують овочі та фрукти, 73% - роблять варення і соки, 61% - закладають в льох овочі, 53% - заморожують овочі і фрукти, 34% - заморожують м'ясо, 33% - запасаються продуктами з тривалими термінами придатності ( крупи, цукор, макарони і т. п.).
Зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в серпні в порівнянні з липнем 2018 р склав 0,5%. Збільшення відбулося головним чином за рахунок підвищення плати за оренду житла на 1,7%, тарифів на каналізацію - на 1,2%, утримання будинків і прибудинкових територій - на 0,9%, водопостачання - на 0,8%.
Паралельно знизилися розміри виплат субсидій для відшкодування оплати житлово-комунальних послуг. У серпні 2018 го субсидії отримували понад 2,4 млн. Українських домогосподарств. Всього ж в січні-серпні цього року за допомогою звернулося понад 4 млн. Господарств (це на 40,1% нижче за показники 2017 го). При цьому середній розмір призначеної субсидії на одну сім'ю зменшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 96,5 грн. (На 37,3%). Загальна сума субсидій за вісім місяців цього року склала понад 761 млн. Грн. (В містах - 562,1 млн. Грн., В селах - 199 млн. Грн.). Відзначимо, що протягом січня-серпня минулого року загальний розмір даного виду державної допомоги був вище в чотири рази - 3,2 млрд. Грн.
Нещодавно міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що через неправильно розрахованих урядом соціальних норм споживання енергоносіїв щорічно з держбюджету списуються величезні суми т. Н. «Зайвих» субсидій. Так, в 2016 році цей показник склав 15 млрд. Грн., В 2017-м - 8 млрд. Грн., Станом на 1 липня 2018 го - 5 млрд. Грн. Причому цю заяву можна трактувати двояко: і як справедливу боротьбу чиновників за економію бюджету, і як постійне урізання соціальних стандартів в нашій країні.
Проте в кінці серпня Рева заявив, що уряд повинен буде знайти до кінця року додатково до 7 млрд. Грн. на виплату субсидій у разі підвищення ціни на газ для населення.
Бізнес і податки
Закони великих чисел
У першому півріччі 2018 року в зведений бюджет України надійшло 197,6 млн. Грн. податків і зборів. Ряди найбільших платників податків не змінилися. Як і раніше, перша сотня найбільших компаній перерахувала 146,5 млрд. Платежів, що становить 40,5% всіх податкових надходжень.
У січні-серпні цього року платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, внесли до місцевих бюджетів 19 млрд. Грн. єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сума надходжень зросла на 25%.
Основну суму з сплаченого податку забезпечили фізичні особи-підприємці - 13,5 млрд. Грн., Що майже на 3 млрд. Грн. (+ 28,3%) перевищує збори 2017 р Юридичні особи-підприємці заплатили за цей період 5,5 млрд. Грн., Що на 800 млн. Грн. (+ 17%) більше аналогічного показника минулого року.
Ці цифри свідчать: поки левову частку податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів забезпечують великі державні підприємства та приватні корпорації. Говорити про підтримку малого і середнього бізнесу з боку влади можна тільки в частині, де інтереси малих підприємців не перетинаються з їх більш могутніми колегами ні в часі, ні в просторі.
Можна до хрипоти обурюватися зростанням цін на газ для населення або формулою Роттердам +, але якщо в перших рядах найбільших платників податків (а значить, і найважливіших донорів держбюджету, з якого здійснюються всі соціальні виплати в країні) фігурують монстри на зразок «Нафтогазу» або підприємств групи SCM Рината Ахметова, то держава буде в першу чергу орієнтуватися саме на них.
Тим часом середній і дрібний бізнес (МСБ) нашої країни налаштований обережно оптимістично. Так, відповідно до опитування Союзу українських підприємців, майже 90% українського МСБ очікує зростання своїх підприємств до кінця 2018 р
За інформацією Мінекономіки, втрата позицій деякими великими підприємствами (їх частка впала з 49,1% в 2012 р до 40,7% в 2016-м) і відносно більш висока стійкість МСП в кризових умовах привели до їх зростання в 2016 р Тоді на сектор МСП доводилося 79,1% всіх зайнятих працівників і 59% доданої вартості. Це вищий показник, ніж аналогічні дані в Польщі і Німеччині.
При цьому середні підприємства забезпечують українцям 32,2% робочих місць і 39,1% доданої вартості, а малі компанії - відповідно 35,2% і 8,5%. Проте частка МСБ в ВВП країни становить лише близько 17%.
За інформацією Мінрегіонбуду, в січні-серпні 2018 року доходи місцевих бюджетів зросли до 148,7 млрд. Грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 23,1% (27,9 млрд. Грн.).
Найбільш високі темпи в Полтавській (тут сильне позитивний вплив зробили відрахування з ренти на видобуток природного газу в регіоні), Донецькій, Львівській, Тернопільській, Харківській і Волинській обл. Зростання відбулося в основному завдяки надходженням від податку на доходи фізичних осіб (+ 26,8%, або 18,3 млрд. Грн.) Та єдиного податку (+ 27,6%, або 4,1 млрд. Грн.).
На жаль, місцева влада досі не навчилися ефективно використовувати величезні гроші, що звалилися їм на голову після децентралізації. Значна частина коштів залишається або на казначейських рахунках, або в кращому випадку перекладається на депозит в банку. Гарячково витрачати гігантські суми починають, як правило, ближче до кінця календарного року, щоб встигнути освоїти бюджет до новорічних свят. А в поспіху зробити щось путнє дуже складно.
Демографія
Молодь похилого віку
Поки в нашу країну приїжджають на постійне місце проживання трохи більше людей, ніж залишають її назавжди. Однак це не вирішує демографічних проблем держави. Нація стрімко старіє. Смертність перевищує народжуваність. На жаль, ця тенденція характерна практично для всіх навіть значно більш розвинених європейських країн.
Чисельність населення на 1 серпня 2018 р склала 42 млн. 248 тис. 100 осіб. Якщо порівняти ці дані із середньою кількістю постійно проживають в країні громадян (42 147 629), виходить що понад 100 тис. Українців постійно перебувають за межами України.
В цілому в порівнянні з 2017 р населення зменшилося на 154 562 чол. Протягом січня-липня 2018 го чисельність населення скоротилася ще на 138,3 тис. Осіб.
Як і раніше кількість померлих майже вдвічі превалює над кількістю новонароджених (100 проти 57). За рівнем народжуваності - 10,5 немовляти на 1 тис. Жителів - наша країна займає 186-е місце (з 226). Це вкрай низький показник. Схожа тенденція характерна і для сучасного Заходу. Інша справа, що за рівнем смертності Україна - 14,5 особи на 1 тис. Жителів - на третьому місці в Європі (гірше тільки в Болгарії та Литві).
З 2005 р в нашій країні фіксується позитивне імміграційне сальдо. Т. е. Кількість людей, що в'їжджають до нас для довгострокового перебування (іммігрантів), більше числа громадян, які покидають країну назавжди (емігрантів). За прогнозами порталу countrymeters.info, якщо рівень міграції залишиться на рівні 2017 го, то до кінця року до нас прибудуть ще приблизно 36,4 тис. Іммігрантів. Це мізер, практично не впливає на динаміку чисельності населення.
Середня очікувана тривалість життя при народженні (для обох статей) в нашій країні становить 68,6 років. Це нижче аналогічного світового показника - 71 рік. Що характерно, загальну статистику псують чоловіка, які в середньому живуть до 62,8 року. Українські жінки живуть більш ніж на десять років довше - 74,8 року.
Рівень грамотності дорівнює 99,76% загального числа дорослого населення (старше 15 років). Цікаво, що до сих пір в Україні існують понад 34 тис. Неписьменних чоловіків і майже 52 тис. - жінок.
За підрахунками директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАНУ Елли Лібанової, за кордоном працюють близько 2,5 млн. Українців. Більшість з них в Польщі. За прогнозом Лібанової, місця наших громадян, які виїхали на заробітки, вже скоро займуть азіати.
За офіційними даними, після втрати Криму і початку бойових дій в ОРДЛО в Україні 1,5 млн. Внутрішніх мігрантів. Деякі експерти вважають цю цифру сильно завищеною. Так, з Криму виїхали не більше 70 тис. Чол. А частина жителів Донецької і Луганської обл. зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, щоб отримувати соціальні виплати на підконтрольній території, але продовжують жити в ОРДЛО.
матеріали підготував
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
<
