Опубліковано: 28 марта 2019
Марат Мутагаровіч Умаров
18.09.1939 - 28.03.2019
Марат Мутагаровіч - відомий вчений, блискучий педагог, надійний друг і товариш. Він був прекрасним і виключно дотепним оповідачем, доброю і чуйною людиною, лекціями якого заслуховувалися багато поколінь студентів.
Колектив кафедри висловлює глибокі співчуття родині, близьким, друзям і колегам. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в наших серцях.
Прощання з Маратом Мутагаровічем відбудеться у вівторок 2 квітня в 11:00 у ритуальному залі на Троєкуровському кладовищі. Від факультету буде замовлений автобус, виїзд о 10:00 - бажаючим поїхати на автобусі прохання повідомити про це Костіної Н.В. (Тел. 8 (906) 096-32-64, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений JavaScript для перегляду.). Поминки відбудуться в 10-й їдальнею, початок о 13:30.
Опубліковано: 25 березня 2018
З часу заснування кафедру закінчило понад 600 студентів, половина з яких стала кандидатами наук, а сорок - і докторами. На кафедрі успішно пройшли аспірантуру близько 250 чоловік. Випускники кафедри зайняли провідні позиції, як в мікробіології, так і в суміжних областях - генетиці, гідробіології, екології, медицині, біотехнології, харчової промисловості, криміналістиці і багатьох інших сферах діяльності.
Наші випускники працюють в Болгарії, Великобританії, Угорщини, В'єтнамі, Гвінеї, Німеччини, Єгипті, Індонезії, Іраку, Ірані, Канаді, Китаї, на Кубі, в Монголії, Польщі, Словаччини, Сполучених Штатах Америки, Франції, Хорватії, Ефіопії, Японії та деяких інших країнах світу. Тут зібрані розповіді і спогади випускників кафедри різних років.
Опубліковано: 12 cічня 2017
Микола Олександрович Красильников
1896-1973
19 січня
2017 року відбудеться урочисте засідання, присвячене 120-річчю від дня народження засновника кафедри біології грунтів професора Н.А. Красильникова . Запрошуємо родичів, колег і учнів Миколи Олександровича, співробітників, аспірантів, студентів та випускників кафедри, а також всіх, кому цікава її історія та історія факультету в цілому, відвідати засідання, яке почнеться о 14:30 в ауд. 298а.
Також запрошуємо Вас на виставку, присвячену ювілейній даті від дня народження Н.А. Красильникова, яка продовжує свою роботу в бібліотеці факультету.
Опубліковано: 11 декабря 2014
Вийшло навчальний посібник доцента кафедри біології грунтів, доктора біологічних наук Н.А.Манучаровой.
Манучарова Н.А. Молекулярно-біологічні методи в грунтознавстві і екології: навчальний посібник. - М: "Університетська книга", 2014. - 68 с. (ISBN 978-5-91304-341-2)
У посібнику викладено принципи та методичні аспекти застосування молекулярних методів для дослідження біологічних об'єктів природних екосистем. Обговорюються питання визначення біорізноманіття мікробного Прокаріотних комплексу, що знаходиться в метаболічно активному стані в досліджуваних системах.
Для студентів, аспірантів, викладачів і наукових працівників, що спеціалізуються в області грунтової мікробіології, агрохімії, грунтознавстві, екології.
Видано за фінансової підтримки гранту РФФД № 13-04-00269.
Опубліковано: 21 жовтень 2014
Manucharova NA 
ECOPHYSIOLOGY OF HYDROLYTICAL MICROBIAL COMMUNITIES IN TERRESTRIAL ECOSYSTEMS: Study guide. - М. Publishing company "University book", 2014. - p.71
Application of molecular biological techniques (FISH) in environmental studies provides a more complete information concerning the taxonomic diversity and potential hydrolytic activity of microbial complexes of terrestrial ecosystems that exist in a wide range of environmental factors (moisture, temperature, redox potential, organic matter) . The combination of two molecular biological techniques (FISH and DGGE-analysis of fragments of gene 16S rRNA total amplificate) enables an informative assessment of the differences in the structure of dominant and minor components of hydrolytic complexes formed in different tiers of terrestrial ecosystems. The functional activity of hydrolytic microbial complexes of terrestrial ecosystems is determined by the activity of dominant and minor components, which also have a high gross enzymatic activity. Degradation of biopolymers in the phylloplane is mainly due to the representatives of the Proteobacteria phylogenetic group (classes alpha and beta). In mineral soil horizons, the role of hydrolytic representatives of Firmicutes and Actinobacteria increases. Among the key environmental parameters that determine the functional activity of the hydrolytic (chitinolytic) complex of soil layer (moisture, nutrient supply, successional time), the most significant one is moisture. Moisture levels providing maximum activity of a hydrolytic microbial complex depend on the soil type. Development of a hydrolytic microbial complex occurs in a very wide moisture range - from values close to field capacity to those close to the wilting moisture point. The functional role of mycelial actinobacteria in the metabolism of chitin consists, on the one hand, in active decomposition of this biopolymer, and on the other hand, in the regulation of microbial hydrolytic complex activity through the production of biologically active regulatory metabolites, which occurs in a wide range of environmental parameters (moisture, temperature, organic matter, successional time). Experimental design is applicable to identify in situ optimal values of environmental factors that considerably affect the functional parameters of hydrolytic microbial complexes.
Recommended Training Council in soil science at EMA classical universities of Russia as a textbook for students of higher educational institutions, students in the direction of "soil science" - 0219000.
Опубліковано: 24 июня 2014
Вийшла монографія доцента кафедри біології грунтів, доктора біологічних наук Н.А. Манучарової.
Манучарова Н.А. Гидролитические прокаріотні комплекси наземних екосистем. - М: "Університетська книга", 2014. - 272 с. (ISBN 978-5-91304-342-9)
Монографія присвячена дослідженню специфіки стійкості і розвитку гидролитических прокариотних комплексів, які здійснюють деструкцію полісахаридів (хітину і пектину) в наземних екосистемах, встановлення закономірності їх поширення в біогеоценозах і залежності функціональної активності від основних екологічних факторів (вологості, температури, присутності метаболізуються субстрату). На основі екофізіологіческіх критеріїв визначена функціональна значимість гидролитических прокариотних мікробних комплексів в наземних екосистемах, виявлено ступінь толерантності досліджуваних мікробних комплексів до екстремальних параметрах екологічних факторів. Розроблено модифікацію флюоресцентномікроскопіческого методу аналізу гібридизації клітин in situ (FISH) для визначення філогенетичного положення метаболічно активних гидролитических прокаріотів вертикальних ярусів наземних екосистем - грунтового, наземного (підстилка) і надземного (філлосфера). Виявлена нова функціональна активність актиноміцетів в гидролитическом Прокаріотних комплексі: їх контролюючий вплив на рівень дихання комплексу в широкому діапазоні параметрів (вологості, надходження органічної речовини, сукцессіонного часу). Встановлено можливість класифікації та біодіагностики зразків наземних екосистем по структурному показником мікробного комплексу, в тому числі по його гидролитической складової.
Книга призначена для фахівців мікробіологів, екологів, ґрунтознавців, агрохіміків та біотехнологів, може слугувати навчальним посібником для студентів, які навчаються за даними спеціальностями.
Опубліковано 30 листопада 2013
Вийшла монографія завідувача кафедри біології грунтів, член-кор. РАН, проф. І.Ю. Чернова.
Чернов І.Ю. Дріжджі в природі. - М: Товариство наукових видань КМК, 2013. - 336 с. (ISBN 978-5-87317-927-5)
У монографії узагальнені знання про особливості екології дріжджових грибів. При цьому автор ставив перед собою два завдання. По-перше, уявити загальну картину поширення дріжджових грибів в природі на основі власних матеріалів, отриманих за більш ніж 30-річний період досліджень, і всіх наявних даних, що відносяться до цього питання. По-друге, спробувати на прикладі дріжджових грибів, як на зручній модельної групі мікроорганізмів, обговорити ряд дискусійних проблем, таких як природа виду у агамное організмів, кількісна оцінка різноманітності і його форм, екологічна цілісність вищих таксонів, дискретність і континуальность мікробних спільнот, підходи до їх класифікації. Книга призначена для мікробіологів, мікологів, екологів, ґрунтознавців, а також студентів даних спеціальностей.
Опубліковано: 27 мая 2013
Вийшла колективна монографія за результатами багаторічних робіт, що проводяться на кафедрі з вивчення мікробних спільнот боліт.
Функціонування мікробних комплексів верхових торфовищ - аналіз причин повільної деструкції торфу / Добровольська Т.Г., Головченко О.В., Звягінцев Д.Г., Інішева Л.І., Кураков А.В., Смагін А.В., Зеновій Г . М., Лисак Л.В., Семенова Т.А., Степанов А.Л., Глушакова А.М., Початкова Т.Н., Кухаренко О.С., Качалкін А.В., Якушев А.В ., Поздняков Л.А., Богданова О.Ю., під ред. І.Ю. Чернова - М .: Товариство наукових видань КМК, 2013. - 128 с. (ISBN: 978-5-87317-892-6)
У монографії наводяться й обговорюються результати багаторічних досліджень авторів в області вивчення фізико-хімічних і мікробіологічних властивостей торф'яних ґрунтів Європейської та Азіатської (Західний Сибір) частин Росії. Основна увага при цьому акцентується на проблему повільної деструкції торфу в верхових торфовищах. Встановлено, що в верхових торфовищах міститься величезна грибна біомаса, в її структурі домінує активний компонент - міцелій. Однак його життєздатність, як і проростання спор грибів, падає з глибиною. Низьке різноманітність і низька частка бактерій гідролітичного блоку в цих грунтах пов'язані, можливо, з інгібуючим дією сфагнол. Кисла реакція середовища, низькі температури і нестача поживних елементів не є головними факторами, що обмежують деструкцію торфу. Найбільш значущим чинником, що забезпечує сповільнену деструкцію сфагнуму на перших етапах сукцесії, є складний полісахаридних складу стебел сфагнуму, який насилу використовується в якості джерела вуглецю навіть грибами. У товщі торфовищ в якості факторів, що обмежують деструкцію торфу, найбільш значимими видаються велика кількість фенольних сполук і анаеробні умови, в яких ці речовини мають особливу токсичність і не дають працювати гидролитическим ферментам.
Опубліковано: 21 марта 2013
З питань розміщення матеріалів в розділі кафедри біології грунтів прохання звертатися до А.В.Качалкіну.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений JavaScript для перегляду.
<
