Sberbank CIB запідозрив газову корпорацію в тому, що вона зачіпає інтереси акціонерів. Якщо слідувати цим даним, головні вигодонабувачі проектів зі зведення трьох експортних газопроводів в КНР і Європи - найбільші підрядники «Газпрому» 
Фото: Віталій Невар / ТАСС
Оновлене о 14:19
Sberbank CIB запідозрив «Газпром» в обмеженні інтересів акціонерів. Аналітики інвестиційного банку оприлюднили огляд, в якому йдеться про те, що головні вигодонабувачі проектів газової монополії Росії з прокладання трьох експортних газопроводів в КНР і Європи - це не її акціонери, а найбільші підрядники концерну «Газпром». подробиці призводить РБК .
Фігурують компанія Аркадія Ротенберга «Стройгазмонтаж» і структура «Стройтранснефтегаз» (в межах 50% - у Геннадія Тимченко і його сім'ї). Загальну суму витрат на проекти «Сила Сибіру», «Північний потік - 2» і «Турецький потік» експерти оцінюють майже в 93,5 млрд доларів.
Як передбачається, відмова від будівництва більш дешевого «Алтаю» пов'язаний з тим, що тоді підрядники отримали б меншу вигоду. Інформацію коментує директор Інституту актуальною економіки Микита Ісаєв:
За словами представника Аркадія Ротенберга, співвласника «Стройгазмонтаж», компанія не є бенефіціара інвестиційної програми концерну «Газпром», оскільки побудований газопровід «Сила Сибіру» залишиться в його власності, і саме за «Газпромом» кінцева вигода від реалізації даного проекту.
«Стройгазмонтаж» є в інвестпроект генеральним підрядником, і компанія на платній основі займається будівельно-монтажними роботами в рамках укладених раніше договорів. Представники «Стройтранснефтегаза» на запит журналістів не відповіли, а в самому «Газпромі» від коментарів відмовилися.
Заступник генерального директора з газових проблем Фонду національної енергетичної безпеки Олексій Гривач не згоден з висновками аналітиків.
- Підрядники виконують функції реалізації великих інвестиційних проектів, у кожного з яких є стратегічні, в тому числі комерційні завдання. Можна довго сперечатися про ефективність цих інвестицій і тому, як витрачаються кошти в кожному конкретному випадку, але говорити, що рішення про ті чи інші інвестиції приймається саме в інтересах підрядників, це, на мій погляд, серйозне пересмикування фактів, щоб створити якийсь негативний імідж того ж «Газпрому».
- Було висунуто таку думку: відмова від будівництва більш дешевого «Алтаю» пов'язаний з тим, що підрядники отримали б меншу вигоду. Можна по-іншому обгрунтувати відмову від «Алтаю»?
- Ця теза взагалі демонструє повне нерозуміння авторів, і ці люди не могли не знати, що «Алтай» не був реалізований поки насамперед через неготовність китайських партнерів укласти контракт на цьому напрямку. Китаю потрібен газ в першу чергу на північному сході країни, де є дефіцит ресурсів, у них немає там ні власного видобутку, ні можливостей для імпорту і інших джерел. Тому для них це було пріоритетний напрямок - імпорт російського газу, в той час як «Алтай», або, як він зараз називається, «Сила Сибіру - 2», повинен прийти на захід країни, де знаходяться основні родовища китайські, видобувні зараз газ. Плюс приходить газопровід Центральна Азія - Китай з Туркменістану, Узбекистану і Казахстану, і контрактні зобов'язання там із закупівлі газу з боку Китаю і, відповідно, по поставкам середньоазіатських держав складають до 85 млрд кубометрів газу в рік. Ситуація така, що Китай в цьому районі в принципі в довгостроковій перспективі забезпечений газом, і запропонувати вигідні умови для закупівлі газу через газопровід «Сила Сибіру - 2» або «Алтай» вони просто були не готові, тим більше тоді, коли приймалося інвестиційне рішення, підписувався контракт в 2014 році за «Силі Сибіру - 1».
Міноритарний акціонер «Газпрому», директор Prosperity Capital Олександр Браніс на форумі «ВТБ Капіталу» в жовтні 2016 року скаржився президенту Володимиру Путіну на компанію Олексія Міллера. Тоді він говорив: «Виникає таке враження, що компанія чомусь працює не на акціонерів, які не на споживачів, не на державу, а фактично на підрядників, які будують різні об'єкти для них». Як зазначив Браніс, від своїх слів він не відмовляється і зараз:
У жовтні минулого року аналітики Sberbank CIB розіслали клієнтам звіт про нафтогазовий сектор Росії, в якому одна з глав називалася Rosneft: We Need to Talk About Igor ( «Роснефть»: треба поговорити про Ігоря »). В цьому розділі аналітики розкритикували стратегію «Роснефти», вказуючи, що після покупки ТНК-BP в 2013 році компанія направила 22 млрд доларів «на придбання без чіткої сфокусированности».
«Роснефть» різко відреагувала на цей звіт. Пізніше Sberbank CIB відкликав його і випустив нову версію, пом'якшивши деякі формулювання і прибравши критичні зауваження на адресу Ігоря Сечіна. Інвестбанк також вибачився перед «Роснефтью».
Додати BFM.ru в ваші джерела новин?
Можна по-іншому обгрунтувати відмову від «Алтаю»?Ru в ваші джерела новин?
<
