У психології ще не вироблено єдиної точки зору на структуру особистості і складові її елементи. У істотний ної мірою це пояснюється різними теоретичними віз зору тих чи інших дослідників.
Так, А. Г. Ковальов в структурі особистості розрізняє чотири блоки.
Перший блок включає з себе психічні процеси: відчуття, сприйняття, уявлення, уява, пам'ять, мова, мислення, увагу.
Другий блок представлений психоло ня властивостями: темперамент, характер, здібності, емоційно-вольова сфера особистості (почуття, емоції, воля).
Третій блок - психічні стани, а четвертий - психоло ня освіти (знання, вміння, навички).
Структура особистості по К. К. Платонову представлена че тирьмя подструктурами: біологічної (темперамент, вік ні особливості, статеві відмінності), психологічної (психи етичні процеси, психологічні особливості - характер, здібності, почуття, емоції, воля), підструктури социаль ного досвіду, підструктури спрямованості особистості.
Позиція К. К. Платонова багато в чому збігається з позицією С. Л. Рубінштейна, який в структуру особистості включав три підструктури: відносини і спрямованість як основні тенденції особистості (це те, що людина хоче - «хочу»), спо можності як людські можливості і потенції (це те, що людина може - «можу») і характер як домінуючі і стійкі тенденції використання, реалізації та роз ренію можливостей (це те, що є людина).
Включення темпераменту в біологічну підструктуру особистості у К. К. Платонова цілком виправдано. Темперамент є біологічним фундаментом нашої особистості, заснована ванним на властивостях нервової системи, отже, наслед тиментом. Темперамент закріплений в людині генетично і надзвичайно мало змінюється в процесі його життєдіяльності.
засвоєння і відтворення досвіду особистості здійснюється в процесі спілкування і діяльності. Поза діяльності і поза спілкуванням говорити про засвоєння соціального досвіду не доводиться. Під спрямованістю особистості розуміється сово купность стійких мотивів, що орієнтують діяльність людини відповідно до його інтересами, схильностями, убеж новами та ідеалами. Таким чином, структура особистості, за К. К. Платонову, являє собою спробу об'єднати біологічний і соціальний підходи до вивчення особистості. Ця спроба певною мірою йому вдалася. Особистість у К. К. Платонова виступає як людина, узятий в системі його психологічних характеристик, які соціально обуслов лени, проявляються в громадських зв'язках , Відносинах, і характеристик біологічної підструктури (темперамент, статеві відмінності, вікові особливості), спочатку ге генетичних закріплених і супутніх людині з рожде ня до кінця життя.
Віддаючи належне позиції К. К. Платонова з питання про структуру особистості, прихильники діяльнісного підходу, в першу чергу А. Н. Леонтьєв, в як структурних блоків особистості виділяють чотири компонента : Спрямованість, спо можності, характер і самоконтроль. Ці елементи якнайкраще можуть характеризувати індивіда з боку його діяль ності і взаємини зі світом.
стійкі переваги і мотиви особистості визначають, спрямованість індивіда і тенденцію його поведінки. Сово купность стійких мотивів, що становлять основу направ лінощів особистості, відносно незалежна від поточних ситуа ций. Багато що тут залежить від панівних мотивів пове дення і дій індивіда, мотивів, що становлять ядро світогляду особистості. У структурі спрямованості біль ша роль належить ідейним переконанням і настановам діяти в ситуації певним чином. Припустимо, абітурієнт ВНЗ поставив перед собою завдання будь-що-будь надійти на факультет світової економіки . Потреб ність в подальшому безперервному освіті характерна для багатьох закінчили середню загальноосвітню або про професійну школу. Але це ще не говорить про справжні мотиви надходять до ВНЗ. Заради чого абітурієнт прагне вступити туди? Що тягне його на факультет світової економіки? Престиж? Прагнення досягти високого іміджу ділової людини? Або він просто хоче продовжити час навчання, навчаючись в престижному вузі? А може бути цього хочуть батьки, а абітурієнт не бажає засмучувати їх? Або тут в як мо тива виступають меркантильні міркування (наприклад, драбин ня до можливого майбутнього збагачення за рахунок неизбеж них валютно-фінансових операцій)? Як бачимо, мотиви при вступі до ВНЗ можуть бути найрізноманітніші. Важко тут визначити істинні мотиви, які спонукають абитур та до наміченої мети. Справа в тому, що абітурієнт може вдатися до пояснення своїх вчинків, застосувавши метод мо тівіровкі. Мотивування є раціональне пояснення суб'єктом причин своїх дій за допомогою вказівки на соціально прийнятні для нього і його референт ної групи обставини, що спонукали його діяти оп ределенном чином (наприклад, абітурієнт може сказати, що навчання у ВНЗ дасть йому можливість поглибити свій лич логий соціальний досвід, оволодіти знаннями і навичками за обраною спеціальністю, хоча його щирі мотиви лежать в площині меркантильних міркувань).
Здібності - другий компонент структури особистості. Б. М. Теплов, визнаний авторитет в області дослідження проблем здібностей, визначив їх основні ознаки: I) індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншого; 2) не всякі індивідуальні осо сті, а лише такі, які мають відношення до успеш ному виконанню якої-небудь конкретної діяльності; 3) здатності, що не зводяться до психологічним освіту: ям (знань, умінь, навичок). Таким чином, способнос ти - це такі індивідуально-психологічні особливості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності.
Основи розвитку загальних здібностей закладені в позна вательного (психічних) процесах. До загальних здібностей належать індивідуально-психологічні властивості особистості, які забезпечують продуктивність в оволодінні зна ниями, вміннями і навичками для здійснення різних видів діяльності. До спеціальних здібностей відноситься така система властивостей особистості, яка допомагає досягти високих результатів в будь-якої спеціальної області діяль ності (музичної, сценічної, спортивної, матема тичної, полководницької і т. Д.).
Під характером розуміється сукупність стійких ін індивідуальну особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові для людини способи поведінки. Як і темперамент, характер залежить від фізіологічних особливостей особистості, від типу вищої нервової діяльності. Однак на відміну від темпераменту характер формується протягом усього жит тя людини. Важливе значення для формування характеру мають морально-вольові якості . До моральних якостям (Властивостями) відносяться чуйність або черствість по відношенню до людей, відповідальність по відношенню з громадським обов занності, скромність та ін. Ці властивості проявляються в ос новних моральних діях людини, закріплених в звичках, звичаях і традиціях даного суспільства. До волі вим якостям відносяться рішучість, наполегливість, му дружність, самовладання. Вони забезпечують певний стиль поведінки, вибір способів вирішення практичних завдань. Че ловек, що володіє морально-вольовим характером, соціаль но активний , Дотримується моральні норми . Людина ж з аморальним характером не визнає соціальних норм і все зусилля спрямовує на задоволення власних примх.
Самоконтроль як сукупність властивостей саморегуляції але сит перевірки характер і полягає у встановленні ступеня збігу еталона з контрольованою складової, тобто того, що повинно бути, з тим, що ще тільки може бути або фактично вже має місце (Г. С. Нікіфоров, 22, с. 38). Іс проходження Г. С. Нікіфорова показали, що характер функціонально онирования самоконтролю залежить від спрямованості лічнос ти, її самооцінки, типу нервової системи, таких характероло ня рис, як упевненість - невпевненість, тривожність, відповідальність, дисциплінованість. Отже, самоконтроль як би надбудовується над усіма іншими блоками чотирикомпонентної структури особистості. Завдяки цьому здійснюється корекція дій і вчинків, бачення сі ситуаціях, планування , Посилення або ослаблення тієї чи іншої діяльності. Структура особистості, таким чином, виступає в якості складної, ієрархічно організованої системи елементів (блоків) - спрямованості, здатності, характеру, самоконтролю. Ця система органічно і взаємопов'язане вза імодействует з екзистенційне-буттєвих властивостями особистості - уявленням про самого себе, про своє «Я», про сенс буття, про відповідальність і своє призначення в світі.
Особистість умовно можна розділити на дві складові -б іологіческую і соціальну. Проблема співвідношення биоло гического (природного) і соціального в структурі особистості, на думку А. Б. Петровського, є однією з найбільш складних і дискусійних у сучасній психології. Чи не всту паю в полеміку, виділимо елементи, що лежать в основі цих складових.
Біологічне (ендопсіхіка) відображає внутрішню взаємо залежність психічних елементів і функцій, тобто не рвно-психічну організацію людини, що включає в себе анатомічні та психофізіологічні особливості інді виду. Основними для біологічного є сприйнятливість, особливості пам'яті, мислення, уяви, импуль ність, здатність до вольових зусиль і ін. Ендопсіхікі має природну основу, обумовлена генетично. Чи не слу чайно, наприклад, К. К. Платонов відносив темперамент до біо логічної подструктуре - темперамент проявляється з самого народження дитини, закріплений генетично і мало схильний до змін в процесі життєдіяльності людини.
Соціальне (Екзопсіхіка) визначає ставлення людини до зовнішнього світу. Екзопсіхіка проявляється в системі ставлення ний людини і його соціальний досвід. інтереси , Схильності, ідеали, переважаючі почуття і інші психологічні осо сті формуються в процесі соціалізації особистості. Вони складають основу екзопсіхіческой організації індивіда.
Природне і соціальне (ендопсіхіка і Екзопсіхіка) в структурі особистості утворюють єдність і не можуть бути хутра-нічних протиставлені один одному.
1 | Психологія управління персоналом | Психологія управління персоналом 3 | Психологія управління персоналом | Особистість в групі
розділи бібліотеки








Що тягне його на факультет світової економіки?
Престиж?
Прагнення досягти високого іміджу ділової людини?
Або він просто хоче продовжити час навчання, навчаючись в престижному вузі?
А може бути цього хочуть батьки, а абітурієнт не бажає засмучувати їх?